Інститут масової інформації (ІМІ) повідомив, що за січень–серпень 2026 року в Україні було зафіксовано 136 випадків порушення свободи слова. Це на шість більше, ніж за весь 2025 рік, свідчать дані моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

За цей період ІМІ задокументував 67 злочинів проти журналістів і медіа, скоєних Росією, що дорівнює кількості таких випадків за весь попередній рік. Особливо зросла кількість пошкоджень і руйнувань редакцій та медійної інфраструктури через російські атаки — зафіксовано 33 таких інциденти. Лише в серпні постраждали редакції «Вісті Барвінківщини» на Харківщині, студія «Радіо на дотик» у Запоріжжі, «Вісті Нововоронцовщини» на Херсонщині, офіс телеканалу «Ми — Україна» в Києві та редакція газети «Вісті» у Слов’янську. «Кременчуцька газета» змушена була призупинити друкований випуск.

Від початку повномасштабного вторгнення, станом на 24 серпня 2026 року, ІМІ зафіксував 105 випадків пошкодження або руйнування офісів ЗМІ, а 338 медіа припинили роботу. Росія також застосовує дрони для атак на журналістів під час виконання ними професійних обов’язків.

Випадки порушень з боку української сторони

Зросла і кількість порушень свободи слова, відповідальність за які лежить на українській стороні. За вісім місяців 2026 року ІМІ зафіксував 69 таких випадків (у 2025 році їх було 63). Серед них:

  • перешкоджання законній журналістській діяльності — 14 випадків (проти 13 за весь 2025 рік);
  • обмеження доступу до інформації — 14 (проти 11);
  • погрози журналістам — 9 (проти 5);
  • юридичний тиск — 9 (проти 5).

Особливе занепокоєння викликає посилення юридичного тиску на медіа та використання судових механізмів для перешкоджання журналістським розслідуванням. Зокрема, у липні Печерський районний суд Києва заборонив «Слідству.Інфо», Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак публікувати ще не оприлюднене розслідування щодо нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова. У серпні ексзаступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти ZN.ua та журналістки Інни Ведернікової через матеріал про так звану групу адвокатів-хакерів.

«Позов сам по собі, звичайно, не є порушенням свободи слова, кожна людина має право звернутися до суду. Проблема починається там, де судові механізми використовуються для фінансового виснаження редакцій або з метою зупинити суспільно важливе розслідування. І кількість таких кейсів серйозно зросла. Україні потрібні ефективні анти-SLAPP-механізми, інакше судовий процес може ставати покаранням для журналіста незалежно від кінцевого рішення суду», — заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.

У липні в Україні було зафіксовано 11 випадків порушення свободи слова, більшість із яких скоїла Росія.