Спроба атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле у серпні 2026 року стала переломним моментом у ставленні Німеччини та Європи до російських гібридних операцій. Офіційний Берлін поклав відповідальність за цей інцидент на Росію, а слідство встановило, що операція вимагала високого рівня технічної підготовки та організації. Про це повідомили німецькі урядовці та провідні ЗМІ країни.

4 серпня в охоронюваній зоні аеропорту біля українських вантажних літаків "Антонов" було виявлено дрон із вибухівкою Semtex, який зіткнувся з літаком, але не здетонував. Пізніше знайшли ще один дрон і залишки вибухівки, а також електронне обладнання, що могло бути частиною системи керування. За даними слідства, використані технології та вибухівка нагадують методи, які Росія застосовує у війні проти України.

1 вересня 2026 року міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що докази вказують на осіб, які діяли в інтересах російських державних структур. У відповідь Німеччина закрила Генеральне консульство Росії в Бонні, посилила контроль за в’їздом громадян РФ і оголосила про заходи проти "Російського дому" в Берліні. Слідчі встановили кількох підозрюваних, серед яких — громадянин Білорусі з російським паспортом, який потрапив до Шенгену за італійською візою, та ймовірний логіст-інструктор, що залишив Європу перед атакою.

Російський досвід дронового терору переноситься до Європи

Як зазначає 24 Канал, російські військові під час війни проти України відпрацювали тактику атак із застосуванням FPV-дронів, зокрема проти цивільних у Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Незалежна міжнародна комісія ООН фіксувала масові дронові атаки на цивільних, які здійснювалися в межах скоординованої державної політики РФ. Дрони передавали відео в реальному часі, а оператори часто усвідомлювали цивільний характер цілей.

"Російські оператори дронів у багатьох випадках могли розуміти цивільний характер цілі ще до моменту застосування вибухівки", — йдеться у висновках міжнародної комісії ООН.

Саме в такому середовищі Росія накопичила значний практичний досвід у використанні дронів для розвідки, наведення, доставки вибухівки та обходу засобів радіоелектронної боротьби. Тепер ці знання можуть передаватися виконавцям у Європі, навіть якщо вони не мають військового профілю.

Нові виклики для безпеки ЄС

Слідство у справі Лейпцига вказує, що російські спецслужби можуть вербувати місцевих або мобільних агентів, а досвідчені оператори — дистанційно навчати нових виконавців. Компоненти для дронів і вибухівки можна придбати легально, а логісти — в’їжджати до ЄС за туристичними візами. Така розподілена модель ускладнює виявлення загрози лише за ознакою служби у російській армії.

На думку 24 Каналу, заборона на в’їзд для російських військовослужбовців і ветеранів — лише частина стратегії протидії дроновому саботажу. Для ефективного захисту Європі потрібно враховувати ризики, пов’язані з підготовленими цивільними фахівцями, подвійним громадянством, логістикою та новими агентами, яких вербують спецслужби РФ.