Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба попередив про початок тотальної війни та можливі перебої з продуктами в Україні. За його словами, попереду складний етап, коли ракети і дрони будуть методично підривати економіку, що призведе до дефіциту і підпалів.
Кулеба зазначив: "У нас починається тотальна війна, і це велика біда. І у нас, і у них буде достатньо ракет і дронів, щоб методично підривати економіку один одного. І попереду дуже непрості часи з точки зору банального повсякденного життя". Він також порадив запасатися продуктами, адже очікуються перебої через пограбування і пожежі.
Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут радить готуватися до важкої зими, виїжджати у села, маленькі міста або за кордон. Президент Володимир Зеленський висловив незадоволення темпами виконання планів сталості для підготовки країни до зимового періоду. Якщо населення вже підготувалося до можливих відключень світла, води та опалення, то рекомендація Кулеби щодо запасів продуктів викликає питання, адже Україна — аграрна країна.
Економісти спростовують побоювання щодо голоду. За словами Андрія Новака, "продовольчої кризи в Україні точно не буде. Єдиний період в історії, коли в Україні був продовольчий кризис — це штучний масовий голодомор. Якщо не буде штучного голодомору, а ми розуміємо, що його не буде, бо скоро не буде самого джерела цього голодомору — Росії в нинішньому вигляді, — то жодного продовольчого кризису в Україні не буде". Він підкреслив, що всі види продовольчої продукції доступні у торговельних мережах і магазинах різного масштабу, а панічні заяви — це дешевий популізм.
Водночас ціни на продукти зростатимуть через інфляцію, яка у воюючій країні, як Україна, залишається помірною. Наразі сезонні овочі та фрукти навіть дешевшають.
Економіст Олег Пендзин також запевняє, що дефіциту продуктів не буде. Він пояснює, що люди більше бояться не дефіциту, а нестачі грошей для покупки. Виробники не піднімуть ціни надто високо, бо це невигідно. "Панику скасовуємо. Кулебу не слухати — він лізе в сферу, в якій ніколи не розбирався. Хто хоче, той може запасатися продуктами — це ваше право, але робіть це не зі страху, а з особистих звичок чи зручності", — каже Пендзин.
Єдина реальна проблема — надлишок зерна через блокування портів. Україна виробляє значно більше зерна, ніж споживає, але через закриття чорноморських портів експорт обмежений. За словами колишнього радника президента Олега Устенка, "цього року Україна зібрала близько 70 млн тонн зерна, для внутрішнього споживання потрібно приблизно 15 млн тонн, решта — на експорт. Проблема не в тому, що нам нема що їсти, а в тому, що ми можемо не вивезти зерно на світовий ринок. Це критично для 450–500 мільйонів людей у світі, які залежать від нашого зерна".
Раніше через морський коридор вивозили 5–7 млн тонн зерна на місяць, зараз порти фактично закриті. Залізницею можна вивезти максимум 1,5–2 млн тонн на місяць, що потребує близько 25 місяців для вивезення всього обсягу. Крім того, є ризики обмеження транзиту зерна через європейські країни у 2027 році через вибори.
Внутрішні ціни на зерно можуть знижуватися через надлишок, що позитивно вплине на вартість м’ясомолочної продукції, яка використовує зерно для кормів. Водночас зростають витрати на збір урожаю через дорожчання палива, ризики обстрілів і проблеми з логістикою та електроенергією. Проте харчова промисловість відноситься до критичної інфраструктури і, ймовірно, продовжить працювати навіть за складних умов.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив, що станом на 23 липня судна тимчасово перестали заходити в українські чорноморські порти через загрозу російських атак. Це рішення ухвалили судновласники, а не українська влада.
Високі ціни на паливо, які були під час посівної кампанії, можуть призвести до подорожчання продуктів наприкінці літа та восени 2026 року, особливо базових товарів, таких як цукор і гречка.
