Україно-німецький фільм «Я рідко прокидаюсь мріючи» здобув премію «Довкілля — це якість життя» на міжнародному кінофестивалі в Локарно, Швейцарія. Відзнаку стрічці присудило молодіжне журі головного конкурсу, повідомила комунікаційна команда проєкту.
Фільм заснований на реальних подіях, що відбувалися під час російсько-української війни. У центрі сюжету — історія молодої української квір-пари Олі та Олега, чиє кохання опиняється під загрозою через поєднання гендерного переходу одного з партнерів і початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами творців, стрічка досліджує, як війна впливає на межі маскулінності й фемінності та випробовує стосунки героїв.
«Між двома полюсами є безкінечний простір. Цей простір — квірний. Коли цей простір зникає, це перехоплює подих. У суспільстві, що перебуває в екстремальних умовах війни, цей простір стискається. Так і виникає парадокс: відмовитися від свободи, щоб здобути свободу. Взяти зброю та стати на захист країни. Від цього перехоплює подих. Єдина надія – квантовий стрибок. Знову дихати. Дихання – квірне», — сказала режисерка Ізабель Штевер під час нагородження.
Стрічку створили німецька продюсерська компанія «X-Filme» режисера Тома Тиквера та українська «2Brave Productions», заснована Наталією Лібет і Ольгою Брегман. Сценарій написала українська авторка Анна Мєлікова, використавши реальні історії своїх друзів. Головні ролі виконали непрофесійні актори — експерт із нейроінклюзії Маркус Брайт і журналістка Таня Миронишена. У другорядних ролях знялися Ірина Мак, Віктор Жданов та Олександр Рудинський.
Продюсерки Наталія Лібет та Ольга Брегман підкреслили, що ця нагорода для них — це насамперед довіра нового покоління глядачів і важливий сигнал саме з Локарно, одного з провідних світових фестивалів авторського кіно.
Міжнародний кінофестиваль у Локарно цього року відбувався з 5 по 15 серпня. Окрім «Я рідко прокидаюсь мріючи», на фестивалі також відбулася світова прем’єра фільму «Демони» Наталки Ворожбит.