Система продажу активів банків-банкрутів в Україні опинилася під загрозою через спроби колишніх власників повернути права на вже реалізоване заставне майно. На цю проблему звернула увагу Федерація роботодавців України після численних звернень учасників фінансового ринку.

Інвестори, які купують активи збанкрутілих банків, дедалі частіше змушені у судах доводити своє право власності. Це знижує інтерес до таких активів, зменшує їхню вартість і призводить до втрат для Фонду гарантування вкладів, який отримує менше коштів від продажу майна.

Яскравим прикладом є справа із колишнім власником "Дельта Банку" Миколою Лагуном, який перебуває під санкціями, та п’ятьма земельними ділянками в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році ці ділянки були внесені до статутного капіталу ТОВ "Білдінг Сайд", що згодом опинилося у процедурі банкрутства. Кредиторами виступили компанії, пов’язані з Лагуном та його сестрою Антоніною. Через процедуру банкрутства ці активи можуть повернутися до структур, пов’язаних із попередніми власниками.

Ще один випадок стосується кількох гектарів землі колишніх турбаз біля Козина, які, за даними відкритих реєстрів, належать компаніям, оформленим на Геннадія Литвина. Медіа пов’язують його з бізнес-оточенням Лагуна. Після введення санкцій проти Лагуна у вересні 2025 року журналісти зафіксували переоформлення компаній, пов’язаних із земельними ділянками в Білогородці, на громадян Таджикистану та Узбекистану. Частина цих земель перебувала у заставі державного Укрексімбанку, а ще одну компанію з активами майже на 230 млн грн також переоформили на іноземного громадянина.

За підрахунками журналістів на основі даних YouControl, лише за відомими українськими компаніями, які пов’язують із Лагуном, числяться активи щонайменше на 1,5 млрд грн. У судових матеріалах згадано майже 100 земельних ділянок на Чернігівщині. Масштаб проблеми посилюється на тлі боргів після краху "Дельта Банку": Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам понад 16 млрд грн, а сам Лагун декларував понад 7,5 млрд грн кредитної заборгованості.

У вересні 2026 року ЗМІ повідомили про обшуки у межах кримінального провадження щодо можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також про арешт рахунків і криптовалютних активів. Розслідування триває, винуватість конкретних осіб встановлює суд.

"Якщо законно придбане майно через банкрутство та корпоративні операції можна повернути в орбіту попереднього власника або пов’язаних із ним структур, інвестори відмовлятимуться від участі в таких торгах або пропонуватимуть значно нижчу ціну", — наголошують у Федерації роботодавців України.

У ФРУ підкреслюють, що ця проблема має системний характер і створює ризики для всього механізму продажу проблемних банківських активів. Наслідком може стати зменшення кількості покупців, зниження цін на активи та скорочення надходжень для розрахунків із кредиторами. Федерація закликає державні органи усунути законодавчі прогалини та гарантувати захист прав інвесторів, які законно придбали активи банків-банкрутів.