Питання використання близько 300 млрд доларів заморожених російських активів, які були заблоковані у 2022 році у відповідь на агресію Росії, знову набирає актуальності в Європі. Дискусії щодо їхнього подальшого використання періодично спалахують із новою силою, і зараз, за словами авторів дослідження, відкривається нове "вікно можливостей" для ухвалення рішень.
Ще у вересні Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія закликали Єврокомісію активізувати обговорення щодо використання цих активів, а 122 євродепутати звернулися із закликом передати їх Україні. Водночас прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер у листопаді наголосив, що активи не можна використати двічі: або зараз на війну, або потім на відбудову. На тлі політичної динаміки у Франції та Німеччині, де зростає підтримка ультраправих сил, існує ризик зміни консенсусу щодо допомоги Україні після виборів 2027 року.
Досі обговорення зводилося до двох варіантів: продовжувати замороження активів або конфіскувати їх, однак на останній крок не було достатньої політичної волі. Автори дослідження пропонують альтернативу — створити гібридний фонд (Ukraine Fund) під керівництвом ЄС, країн G7, Норвегії та України, який би отримав ці активи для активного управління навіть без формальної конфіскації.
Як може працювати фонд
Модель майбутнього фонду пропонується будувати на досвіді норвезького нафтового фонду, який завдяки професійному управлінню суттєво примножив інвестиційний дохід. Проте для України потрібна гібридна система, що дозволить одночасно покривати нагальні потреби (оборона, відбудова, компенсації, страхування від воєнних ризиків) і забезпечувати довгострокове інвестування капіталу. За моделюванням, проведеним авторами, за умови річної дохідності у 6,5% фонд може створити 585–677 млрд доларів економічної вартості за 30 років, залишивши наприкінці періоду 36–112 млрд доларів капіталу.
"Ці кошти слід розглядати не як одноразовий кошик, а як продуктивну фінансову базу, здатну забезпечувати стійкість для нас і наших наступних поколінь", — йдеться у статті.
Вигоди для Європи та політичні ризики
Частину інвестицій фонду пропонується спрямувати на європейські проекти: державні облігації, енергетику, критичну інфраструктуру, оборонні заводи, у тому числі спільні з Україною підприємства. Це, на думку авторів, зніме частину фінансового тиску з бюджету ЄС у процесі євроінтеграції України. Крім того, залучення країн Перської затоки до участі у фонді може допомогти нейтралізувати зовнішню критику.
Найбільша внутрішньоєвропейська опозиція виходить від Бельгії, оскільки більшість активів зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Створення окремого фонду дозволило б розподілити ризики та зарезервувати кошти для страхування Бельгії та Euroclear.
Автори наголошують, що нинішнє "вікно можливостей" не буде відкритим вічно: зміна урядів, зростання політичних сил, які виступають проти підтримки України, і щорічні бюджетні суперечки можуть поставити під загрозу доступ до ресурсів. Відтак, закріплення активів у надійній структурі зараз є критично важливим для довгострокової підтримки України.