Українська вчителька Вікторія Бойчук звернулася до колег за порадою після того, як їй запропонували посаду директора школи, де вона не знайома з колективом. Педагог сумнівається, чи варто приймати цю пропозицію, адже нині вона працює 14 годин на день і виконує додаткову роботу з гнучким графіком.
У дописі на Facebook Бойчук розповіла, що має маленьких дітей шкільного віку, яким потрібно приділяти багато часу через різні гуртки. Нині її робота як учительки дозволяє поєднувати професійні обов’язки з сімейними. Вона попросила поради у директорів шкіл, скільки часу і сил забирає керівна посада і чи зможе вона впоратися з новими викликами.
У коментарях користувачі радили не погоджуватися на посаду, оскільки вона забере вільний час і додасть стресу замість можливості насолоджуватися життям і приділяти увагу дітям. "Не погоджуйтеся. Якщо у вас є все, що потрібно, і амбіції не вимагають зайвого стресу – насолоджуйтеся життям, дітьми, навколишнім світом", – писали вони.
Водночас український експерт з освіти Сергій Дятленко звернув увагу на масові конкурси на посади директорів шкіл у громадах. Він зазначив, що часто надходять скарги на призначення не "своїх" керівників. Проте, за його словами, директор школи не повинен бути зручним для колективу, адже переможець конкурсу визначається комісією, яку затверджує місцева рада – засновник школи. Саме з цією радою директор має взаємодіяти для реалізації державної політики. У той час як колективи хочуть зручного керівника, який не змінюватиме нічого у закладі.
"Засновник є суб’єктом призначення директора школи, тому має сприяти підбору такого кандидата, який зможе реалізувати освітню політику громади. Колективу ж потрібен зручний керівник, щоб не було жодних змін і додаткових навантажень, незалежно від того, який зараз трудовий ритм у закладі і які результати демонструє цей колектив", – написав Дятленко.
Він додав, що новий керівник у більшості випадків дає поштовх розвитку закладу.
Публікація викликала обурення серед користувачів мережі. Вони наголошували, що засновники шкіл часто обирають лояльних до себе директорів, а колектив хоче бачити керівника, який живе життям закладу, хоч і не завжди зручного. Також підкреслювали, що зміна директора не завжди покращує ситуацію.
"Головне – щоб не було жодних змін. Зміни лякають. І хочеться "свого", і щоб все залишалося як є, бо всіх це влаштовує (насправді не всіх, а лише "близьких")", – писали коментатори.
"Директор – це передусім менеджер, який має створити умови для надання освітніх послуг учителями. За моїми спостереженнями, зараз це або подруга голови департаменту, або людина, лояльна до неї. Про який професіоналізм може йтися, якщо директори працюють по п’ять років і нічого не знають зі своєї спеціальності, при цьому не соромляться про це говорити батькам", – зазначили вони.
Також звучали питання: "Тоді навіщо потрібен конкурс, якщо засновник є призначальною стороною і сприяє підбору кандидата?" та зауваження, що колектив хоче бачити директора, який живе цим закладом, а засновник хоче людину, зручну для себе, без уваги до розвитку і мікроклімату.
Раніше омбудсмен з питань освіти закликала відновити конкурси на посади директорів шкіл.
source_name: null source_url: null