Українські далекобійні удари та міжнародні санкції суттєво ускладнюють Росії можливості ремонту та відновлення промисловості під час війни.
Війна давно вийшла за межі поля бою, і сьогодні один із ключових фронтів — економічний. Українські удари по російській промисловості, зокрема в нафтопереробній галузі, вже мають конкретний економічний ефект. Росія зараз може задовольняти максимум близько 70% власного попиту на бензин та авіаційний гас. Якщо раніше країна була експортером нафтопродуктів, то тепер змушена їх імпортувати, що призводить до додаткових витрат замість експортних доходів.
За даними, з березня 2022 року до травня 2026 року Росія недоотримала близько 195 мільярдів доларів експортного виторгу від продажу нафти через санкції та вимушені цінові дисконти. Ці втрати значно послаблюють економічну спроможність Кремля вести війну.
Українські далекобійні удари, або дипстрайки, у поєднанні з міжнародними санкціями працюють як взаємопов’язані інструменти, які роблять ведення війни для Росії дедалі дорожчим і технологічно складнішим. Вони не лише зупиняють ремонт і відновлення критичної інфраструктури, а й блокують доступ до необхідних ресурсів і технологій.
Таким чином, економічний фронт стає важливим елементом загальної стратегії України у протидії агресії Кремля.