Між Україною та Південною Кореєю виник дипломатичний конфлікт після того, як президент України Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН повідомив про передачу двох північнокорейських військовополонених Сеулу. Південнокорейська сторона заявила, що Україна порушила домовленість про конфіденційність, тоді як у Києві це заперечують і наголошують, що не розкривали деталей операції.
Двох військових КНДР українські сили захопили у січні 2025 року в Курській області Росії, де вони воювали на боці Росії. Як повідомляє The Guardian, обидва полонені висловили бажання залишитися в Південній Кореї, що стало ключовим фактором у подальшій передачі. У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї домовилися вирішити питання відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів. За даними The Guardian, на початку вересня військових доправили до Південної Кореї через третю країну.
Публічна заява Зеленського 23 вересня про передачу полонених викликала обурення в Сеулі. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що сторони домовилися не розголошувати інформацію про передачу, оскільки це могло створити ризики для дипломатії та безпеки. Водночас у Південній Кореї не підтвердили, що існувала письмова угода, але наполягають на чіткому розумінні конфіденційності. У Києві ж стверджують, що повідомили лише про сам факт передачі, не розкриваючи деталей.
«Зберігати в секреті абсолютно все» українська сторона вважає дивним, — йдеться у повідомленні джерела в Офісі президента.
Південнокорейський посадовець повідомив, що Сеул був попереджений про намір України зробити публічну заяву, проте вважає, що Київ мав дотриматися домовленості про конфіденційність. Українська сторона наполягає, що не брала на себе зобов’язання приховувати сам факт передачі.
Південна Корея пояснює свою позицію безпековими міркуваннями, зокрема можливими наслідками для родичів полонених у КНДР. Також у Сеулі вважають, що Київ міг побоюватися критики через відмову від потенційного обміну полоненими, хоча це лише версія південнокорейської сторони.
28 вересня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна та передало йому «рішучу позицію» Сеула. Сеул зажадав офіційних пояснень і вибачень, наголосивши, що заперечення існування домовленості шкодить довірі між країнами. Український дипломат пообіцяв передати позицію Києву.
Південна Корея наполягає, що між сторонами було чітке розуміння щодо конфіденційності передачі, і продовжує вимагати пояснень. Українська сторона заперечує наявність такого зобов’язання.
Для Південної Кореї питання передачі полонених має не лише гуманітарний, а й безпековий характер. Північна Корея направила до Росії тисячі військових, а двоє захоплених стали особливо чутливим випадком, оскільки висловили бажання залишитися у Південній Кореї. Пхеньян офіційно не коментував ситуацію.
Після скандалу в Південній Кореї вже лунали заклики переглянути допомогу Україні, хоча рішення про скорочення підтримки наразі не ухвалено. Сеул продовжує дотримуватися політики ненадання летальної зброї країнам у стані війни, але у липні 2026 року оголосив про пакет підтримки України на 100 млн доларів.
Наразі головна суперечка між Києвом та Сеулом — чи була домовленість про повне нерозголошення факту передачі полонених. Дипломатичний конфлікт уже став публічним, і сторони продовжують наполягати на своїх позиціях.