Книга дослідниці Вікторії Донован "Life in Spite of Everything: Tales from the Ukrainian East" («Життя попри все. Історії з українського Сходу») отримала премію Омеляна Пріцака за визначну працю у сфері українських студій. Про це повідомило видавництво Daunt Books.

У своєму дослідженні Донован аналізує багатокультурну та індустріальну історію східних регіонів України, природні ландшафти та досвід людей, які жили там до і після початку російської агресії. Авторка понад десять років працювала над книгою, подорожуючи Донеччиною, спілкуючись із місцевими мешканцями ще до повномасштабної війни, а згодом — із тими ж людьми, які вимушено залишили свої домівки.

У книзі описані такі міста, як Бахмут, Покровськ, Лисичанськ, Маріуполь та інші. Донован згадує подорожі від крейдяних скель Білокузьминівки до заболочених територій Маріуполя, а також зустрічі з різними людьми — кураторами, художниками, залізничниками, природоохоронцями, істориками. Один із її співрозмовників, Андрій Прокопов, поділився думкою про багатонаціональність регіону:

«Це місце з особливою історією — складною і багатонаціональною. Твоя мати записує тебе українцем, батько розмовляє з тобою російською. У твого діда польське прізвище, а бабуся з Петербурга. Твій сусід чомусь грек, а в школі в тебе є німецький друг. І, навіть не помічаючи цього, ти теж стаєш частиною цього місця».

Окремий сюжет книги присвячений валлійському інженеру Джону Г’юзу, через якого авторка відкрила історичний зв’язок між Вельсом і Донеччиною. Письменник Андрій Курков у рецензії зазначив, що це не «книжка кабінетної дослідниці», а результат тривалих експедицій і спілкування з місцевими, як до війни, так і після того, як вони стали біженцями. Він підкреслив, що «війна не є центральною темою цієї книжки: це історія людей і природи, сповнена солодких і гірких спогадів, емпатії та надії».

Вікторія Донован — професорка українських і східноєвропейських студій Університету Сент-Ендрюса та директорка Центру глобальних (пост)соціалізмів. Премію Омеляна Пріцака започаткували наприкінці 2018 року, а з 2019-го вона входить до програми книжкових нагород Асоціації славістичних, східноєвропейських та євразійських студій. Її фінансує Український дослідний інститут Гарвардського університету, а переможців визначає незалежний комітет асоціації.

У 2026 році премію також отримав Зенон Когут за книжку "The Making of Cossack Ukraine: Political Thought, Culture, and Identity Formation, 1569–1714", а почесну відзнаку — Наталія Степанюк за дослідження про цивільне волонтерство під час війни на Донбасі. Першою лавреаткою премії у 2019 році стала Марія Ревакович із книжкою про культурну ідентичність України. На премію можуть претендувати праці з будь-якої дисципліни, що стосуються українських студій, зокрема й у ширшому порівняльному контексті.