Медична мережа «Добробут» спільно з партнерами визначила 20 медиків-ветеранів, які отримають можливість пройти безоплатне професійне навчання. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та Veteran Hub, а медіапартнером виступає УП.Життя.
Цього року на участь у програмі подали заявки 46 ветеранів і ветеранок, серед яких — лікарі, фельдшери, медсестри та медбрати, що працювали або досі працюють у стабілізаційних пунктах, мобільних госпіталях і бригадах медичної евакуації. Найбільший інтерес учасники виявили до навчання з ультразвукової діагностики, що, за їхніми словами, є особливо актуальним для військової медицини, де лікарям часто доводиться поєднувати кілька спеціалізацій і швидко ухвалювати рішення на місці. Серед інших популярних напрямів — організація та управління охороною здоров'я, фізична та реабілітаційна медицина.
За даними анкет, близько 20% кандидатів наразі не мають можливості працювати за фахом. Ті ж, хто залишився в медицині, здебільшого продовжують службу у військових госпіталях, амбулаторіях медичних рот та підрозділах військових частин. У мотиваційних листах ветерани відверто діляться побоюваннями щодо необхідності «наздоганяти» колег, які весь цей час залишалися в цивільній медицині, а також говорять про професійне вигорання та тривогу перед поверненням до мирної практики. Деякі з них не працювали в цивільній медицині до п’яти років.
Головна медична директорка «Добробуту» Олександра Машкевич наголосила:
«Повномасштабна війна переформатувала українську медицину, і медики-ветерани сьогодні є носіями унікального практичного досвіду. Водночас ми бачимо з анкет учасників, як через тривалу службу багато хто боїться не встигнути за цивільною практикою. Наша відповідальність як великої медичної мережі — допомогти колегам подолати цей бар'єр, відновити професійну впевненість та дати можливості розвитку. Ми просто не можемо дозволити собі втратити таких фахівців».
Ректорка «Академії Добробут» Нана Войтенко зазначила, що цього року серед заявників були ветерани, які пережили полон і поранення, тому організатори прагнули насамперед підтримати саме їх. Вона підкреслила: «Для нас цей проєкт — можливість бути поруч із людьми, які дуже багато віддали, захищаючи країну, і допомогти їм повернутися до професії та будувати новий етап свого життя».

