Державна служба геології та надр України у липні оголосила про відновлення прямого державного фінансування пошукових та пошуково-оціночних геологорозвідувальних робіт, зосереджених на стратегічних і критичних корисних копалинах. Це рішення стало першим подібним кроком за останні роки та сигналізує про зміну підходу держави до управління мінерально-сировинною базою.

Згідно з аналізом бюджетної програми на 2026 рік, загальний обсяг фінансування заходів із розвитку мінерально-сировинної бази у державному бюджеті становить 186,94 мільйона гривень. Із цієї суми 43,9 мільйона гривень виділено безпосередньо на геологорозвідувальні роботи, які мають забезпечити приріст ресурсів і створення верифікованих пакетів геологічних даних для подальшого залучення інвесторів.

Решта коштів спрямують на супутні заходи: геологічне картування, моніторинг підземних вод, контроль за використанням надр, а також оцифрування та ведення баз даних. Фахівці Державної служби геології та надр визначили 69 об'єктів, на яких до кінця року планують провести геологорозвідку, моніторинг і наукові дослідження. Основна увага приділяється родовищам заліза, титану (зокрема ільменіту), фосфоритів, апатитів та рідкісноземельних елементів.

У матеріалі підкреслюється, що виділених коштів недостатньо для повномасштабної розвідки нових родовищ, однак держава зосереджується на високоточному вивченні вже відомих перспективних ділянок, переоцінці історичних даних і сучасному 3D-моделюванні. Такий підхід має зменшити ризики для приватних інвесторів і стимулювати залучення іноземного капіталу.

"Державні кошти спрямовані не на фізичне буріння у незвіданих районах, а на високоточне геологічне вивчення, переоцінку історичних даних, сучасне 3D-моделювання родовищ та точкові пошуково-оціночні роботи на вже відомих перспективних рудопроявах."

У статті також наведено порівняльний аналіз попередніх моделей управління геологорозвідкою: від адміністративної радянської системи з повною монополією держави та відривом від ринкової економіки — до нещодавньої моделі пасивного очікування, коли держава повністю усунулася від фінансування геологорозвідки, покладаючи всі ризики на приватний сектор. Нова гібридна модель, яку впроваджує Державна служба геології та надр, має на меті стати інвестиційним мультиплікатором, що дозволить залучити значно більші обсяги приватних і міжнародних інвестицій у видобувний сектор України.