Упродовж десяти днів на початку жовтня в Чорному морі було атаковано шість торговельних суден, що призвело до загибелі десятків моряків і різкого зростання загрози для країн НАТО. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дані морських аналітиків та офіційних осіб.

Перший інцидент стався 6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії: болгарський пором Dioscuria почув вибух, а згодом виявив уламки рятувального човна та жилети, але екіпаж турецького судна Alfa Watan з 10 осіб зник безвісти. Через шість днів дрони атакували ще одне судно біля болгарського узбережжя — HS Dignity, загинули 11 членів екіпажу. До четверга атаки вже зачепили румунський повітряний простір та територіальні води: хімічні танкери Wine Trader і Yara J були підпалені, ще семеро моряків зникли.

За словами Томаша Алекси, старшого аналітика компанії Ambrey, з липня спостерігається різке зростання частоти атак, і приблизно 80% з них здійснюють російські сили. Останнім часом зросла кількість "подвійних ударів" — спочатку повітряними, а потім надводними дронами з вибухівкою до пів тонни. Найбільше страждають судна, що перевозять українське зерно та агропродукцію. "Російська мета — підірвати експорт українського зерна та сільськогосподарської продукції", — наголосив Алексa.

"Комерційні судна — і невинні екіпажі — стають мішенню, вже є загиблі на морі", — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після затоплення Alfa Watan.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року більшість із понад 60 загиблих моряків у Чорному морі припадає саме на останній рік. Страхові компанії різко підвищили тарифи, а оператори дедалі неохочіше працюють у регіоні. У вересні Лондонський страховий ринок розширив зону підвищеного ризику на все Чорне море, окрім територіальних вод Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії.

Реакція та наслідки

Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав атаки поблизу болгарських вод "абсолютно неприйнятними". Болгарські чиновники закликають ЄС і НАТО посилити безпеку в регіоні, співпрацюючи з Туреччиною та Румунією. Хоча офіційно Болгарія не покладає відповідальність на Росію, Радев заявив: "Ми не маємо чітких і переконливих доказів, щоб приписати відповідальність будь-якій стороні. Однак логіка підказує, що результат вигідний Російській Федерації".

Зростання атак наближає війну до кордонів НАТО та створює нові виклики для Альянсу. Обговорюється можливість скликання консультацій за статтею 4 договору НАТО, що передбачає кризові переговори у разі загрози безпеці. У четвер генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся з Радевим та президентом Румунії Нікушором Даном для обговорення безпеки в Чорному морі. Рютте наголосив: "НАТО й надалі тісно співпрацюватиме з нашими союзниками в Чорному морі, коригуючи стримування та оборону за потреби".

Ще одним наслідком ескалації є ризик нової глобальної продовольчої кризи, адже Україна, Росія та Румунія — великі експортери зерна. Міністерка закордонних справ Румунії Оана Тою підкреслила: "Ми розглядаємо Чорне море як глобальну продовольчу артерію. Нині, на жаль, це найсмертоносніше море для моряків за останні місяці".

Директор з морської безпеки Міжнародної морської організації ООН Дам'єн Шевальє наголосив, що атаки на судна у Чорному, Червоному морях і Ормузькій протоці зробили професію моряка надзвичайно небезпечною: "Судноплавство стало інструментом геополітичного тиску".