Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати слідство щодо підробки диплома Андрія Пишного. Відповідне рішення ухвалили 5 серпня 2026 року у справі №761/30566/26, повідомив економіст Борис Кушнірук у колонці для УНІАН.
Підставою для звернення стали матеріали кримінальної справи №1-П-7/07 із архіву Зарічного районного суду Сум, у якій йдеться про службове підроблення документів у Сумській філії «Університету сучасних знань». За даними Кушнірука, посадовці навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які фактично там не навчалися. Серед них у незнеособленій копії судового документа фігурує прізвище Пишного.
6 липня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднили дві ухвали Зарічного районного суду Сум від 21 травня 2007 року. Хоч прізвища у документах приховані, Кушнірук вважає, що Пишного можна ідентифікувати за датами та переліком документів, зокрема за протоколом індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року.
За версією економіста, Пишний не навчався у Сумській філії «Університету сучасних знань», але на його ім’я могли оформити протокол співбесіди, навчальну картку й академічну довідку з неправдивими відомостями. На підставі цих документів його зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ, яку він закінчив у 2005 році за спеціальністю «Банківська справа».
«Понад те, у матеріалах зазначено, що Пишний особисто звертався з проханням надати диплом у скорочений термін. Тобто версія „я нічого не знав, мені просто видали документ“ дедалі більше нагадує сатиричне оповідання», — наголосив Кушнірук.
Він також звернув увагу, що описані обставини можуть підпадати під статті 358 та 190 Кримінального кодексу України — підроблення або використання підроблених документів і шахрайство. Остаточну правову кваліфікацію має встановити слідство.
Економіст нагадав, що стаття 18 закону «Про Національний банк України» вимагає від голови НБУ наявності повної вищої освіти або наукового ступеня у сфері економіки чи фінансів. Встановлення факту подання недостовірної інформації під час призначення може стати підставою для звільнення.
Кушнірук звернувся до народних депутатів, нагадавши, що у 2022 році за призначення Пишного головою НБУ проголосували 290 парламентарів. Він закликав Верховну Раду створити тимчасову слідчу комісію, викликати Пишного до парламенту, витребувати документи, подані під час його призначення, та розглянути питання про висловлення недовіри очільнику Нацбанку.
«Суд свою роботу зробив. Тепер черга за ДБР, парламентом і Президентом», — підсумував Кушнірук.