Журналістка та ведуча телеканалу Еспресо Марина Данилюк-Ярмолаєва заявила, що справа "Карфаген" наочно показує, навіщо у 2025 році розпочали спроби обмежити повноваження НАБУ і САП. Про це вона сказала у проєкті "Тепер головне. Підсумки" на Еспресо.
За словами Данилюк-Ярмолаєвої, тодішні ініціативи щодо підпорядкування антикорупційних органів Генеральній прокуратурі могли мати на меті унеможливити незалежні розслідування корупції серед високопосадовців. Вона наголосила, що ситуація з "плівками Карфагену" ілюструє, до чого могло б призвести фактичне знищення незалежності НАБУ і САП.
"Ця справа, конкретно оці моменти із плівками Карфагену показують, настільки Зеленський, його оточення, його оці посіпаки дуже сильно бояться відповідальності перед законом. І от зараз можна чесно сказати, що б нас очікувало, якби в липні 2025 року все-таки вдалося Єрмаку, Зеленському і, до речі, призначеному тоді заради цього генеральному прокурору Руслану Кравченку задушити НАБУ і САП. Тобто знищити такі антикорупційні інституції і передати повноваження буцімто в Генпрокуратуру", — заявила Марина Данилюк-Ярмолаєва.
Журналістка припустила, що у разі передачі повноважень Генпрокуратурі можливості для незалежного прослуховування та розслідування топ-корупції були б суттєво обмежені. Вона також звернула увагу на спроби вплинути на майбутній конкурс на посаду директора НАБУ у 2027 році, зокрема щодо недопуску Олександра Клименка до участі через можливе відкриття справи проти нього.
Данилюк-Ярмолаєва пов'язала ці дії з побоюваннями влади щодо продовження роботи Клименка на посаді директора НАБУ. Вона підкреслила, що навіть після завершення активної фази війни та проведення виборів питання відповідальності за корупцію залишатиметься актуальним.
Журналістка також порівняла масштаби корупції під час повномасштабної війни з попередніми скандалами, зазначивши, що нинішній рівень значно перевищує той, що був під час першого етапу АТО. Вона провела паралелі між нинішніми представниками влади та оточенням експрезидента Януковича, вказавши, що деякі чиновники можуть намагатися уникнути відповідальності після війни.
Що відомо про операцію "Карфаген"
4 вересня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації, яка "кришувала" шахрайські кол-центри. За даними слідства, її очолював посадовець Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Учасники схеми отримували неправомірну вигоду за безперешкодну роботу кол-центрів, а кошти легалізували через нерухомість, коштовності та рахунки близьких. Загальна сума — понад 30 млн грн. Всього слідство встановило п'ятьох причетних осіб.
Вищий антикорупційний суд обрав Кропиві запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн. Його спільницю Єлизавету Івахненко також взяли під варту із можливістю застави у 20 млн грн. У САП підтвердили, що знімки сейфа з готівкою стосуються операції "Карфаген", але сейф знайшли не в Офісі генпрокурора.