Журналістка та ведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва в ефірі телеканалу «Еспресо» заявила, що поява нових політичних інфлюенсерів в українському інформаційному просторі може бути частиною стратегії Кремля з тестування проросійських політичних проєктів.
За її словами, у TikTok та Threads активно поширюються меседжі про політику, мобілізацію, діяльність ТЦК та навіть про нібито «концтабір» в Україні. Особливо ці меседжі спрямовані на молодь, яка ще не брала участі у виборах, але вже цікавиться політичними процесами. Данилюк-Ярмолаєва зазначила, що серед нових «героїв» та інфлюенсерів, до думки яких закликають дослухатися, фігурують такі особи, як Анна Алхім, Наталка Холоденко та Ольга Полякова.
Журналістка підкреслила, що в соцмережах формується запит на перехід цих медійних персон у політику, а їхню риторику вже підтримують частина користувачів. Водночас вона наголосила на контрасті між реальними історіями українських військовополонених, які пережили катування та приниження в російському полоні, і заявами про «концтабір» в Україні. Як приклад, Данилюк-Ярмолаєва згадала книгу Станіслава Асєєва про досвід перебування в полоні та історії родичів полонених, які свідчать про систематичні тортури.
«І тут на контрасті нам показують розманіжених дамочок, які говорять, що в Україні концтабір», — зазначила Данилюк-Ярмолаєва.
Вона вважає, що поширення такої риторики — це частина політичної технології, за допомогою якої Росія намагається перевірити, наскільки українське суспільство готове сприймати нові політичні проєкти. За її словами, відкрито проросійські політики вже не сприймаються, тому шукають менш очевидні форми впливу, які не викликають підозр. Журналістка порівняла це з ситуацією у Грузії, де проросійські сили діють під виглядом «нейтральних» партій.
Стосовно Ольги Полякової Данилюк-Ярмолаєва зазначила, що її образ «жінки, яка говорить правду», може стати ефективним інструментом впливу на тих, хто шукає нові політичні обличчя та сподівається на зміни. Водночас така риторика знаходить відгук серед частини аудиторії, зокрема серед тих, хто перекладає відповідальність за війну на військових або давно живе за кордоном, але активно формує негативне уявлення про Україну.
На думку журналістки, майбутні вибори можуть стати моментом, коли популярність таких медійних персон трансформується у політичну підтримку. Вона застерегла, що подібні проєкти — це не «правдоруби», а спроба монетизувати хайп і суспільний резонанс.