Останні інциденти у Європі, пов’язані з диверсіями та спробами атак на критичну інфраструктуру, дедалі важче розглядати як окремі випадки. Про це повідомляє Obozrevatel із посиланням на офіційні заяви європейських урядів.

1 вересня у німецькому Бранденбурзі сталася диверсія проти високовольтної інфраструктури біля підстанції Turnow-Preilack, через яку електростанція Jänschwalde підключена до енергомережі. Внаслідок двох коротких замикань один з енергоблоків тимчасово вийшов з ладу. Влада Німеччини прямо говорить про диверсію, хоча замовника цього нападу поки не встановлено.

У серпні в аеропорту Лейпциг/Галле була здійснена спроба атаки вибуховим дроном на український транспортний літак. Берлін офіційно поклав відповідальність за цю операцію на Росію та розглядає цей випадок у контексті ширшої гібридної кампанії. Уряд Німеччини вже оголосив про відповідні обмежувальні заходи.

У Словаччині спецслужби та поліція запобігли підпалу підприємства української компанії Skyeton, яка виробляє безпілотні системи. Затримано чотирьох підозрюваних, які, за даними слідства, діяли за чиїмось замовленням. На момент підготовки диверсії на підприємстві могли перебувати близько 70 осіб, а потенційні збитки оцінювалися у десятки мільйонів євро.

Що відомо про гібридну кампанію

Європейський Союз офіційно визнає зростання агресивності російської гібридної кампанії: диверсії, кібератаки, інформаційні операції, пошкодження критичної та підводної інфраструктури, використання підставних виконавців, замахи та інші дії нижче порогу відкритої війни. Як зазначає Obozrevatel, Кремль прагне сформувати у свідомості пересічного європейця просту логіку: «ми допомагаємо Україні — війна приходить до нас», підштовхуючи до висновку про необхідність зменшення підтримки України.

Такі дії можуть мати тактичний ефект — посилювати страх, збільшувати витрати на безпеку, підживлювати політичні крайнощі та проросійські сили, а також посилювати втому від війни. Особливо небезпечною була б успішна атака з великою кількістю жертв. Однак стратегічного результату Росія поки не досягла.

«Чим більше російська агресія проявляється вже всередині самої Європи, тим очевидніше стає протилежне: Україна не „притягує“ російську загрозу в Європу — Україна її стримує», — йдеться у матеріалі Obozrevatel.

За даними весняного опитування Eurobarometer-2026, 76% громадян ЄС підтримують продовження допомоги Україні до досягнення справедливого і тривалого миру, а 81% — загальну політику безпеки та оборони ЄС. Євросоюз затвердив для України 90 млрд євро підтримки на 2026–2027 роки, з яких близько 60 млрд мають бути спрямовані на оборону. Інститут Кіля також фіксує суттєве зростання європейських асигнувань Україні у травні-червні.

Окремо зазначається, що Урсула фон дер Ляєн та Марк Рютте мають обговорити посилення гібридних загроз і співпрацю між ЄС та НАТО.

Росія намагається переконати Європу, що підтримка України несе для неї ризики, але кожна доведена диверсія лише зміцнює переконання, що допомога Україні — питання власної безпеки Європи.