Україна має значні внутрішні резерви для фінансування оборонної промисловості навіть у разі припинення західної підтримки. Експерт вважає, що економіки України та Росії можуть витримувати війну десятиліттями, адже обидві країни не використовують повністю свої фінансові можливості.

За словами автора, російська банківська система працює лише на 30% від свого потенціалу, а українська навіть не починала кредитувати оборонно-промисловий комплекс. В Україні існують три основні резерви: монетарний, фіскальний та бюджетний. Монетарний резерв полягає в тому, що кредитування економіки в Україні становить лише 14% ВВП, тоді як у розвинених країнах цей показник сягає 80–100%. Це означає, що внутрішній потенціал фінансування промисловості, включно з ОПК, може сягати 60–80% ВВП, або 120–160 млрд доларів. Проте промисловість не здатна швидко освоїти такі обсяги, але по 40–50 млрд на рік – цілком можливо. Автор також наголошує на необхідності припинити практику з депозитними сертифікатами.

Фіскальний резерв пов’язаний із тіньовою економікою, яка щорічно завдає бюджету збитків близько 1 трлн грн через непрозору та застарілу податкову систему. Особливо гостро стоїть питання з ПДВ, який діє за схемами, що не змінювалися понад 15 років. Автор підтримує ідею заміни ПДВ на податок з транзакцій, або розподілений ПДВ, що було спробою реформ від Гетманцева на початку війни. Однак після початку західної допомоги цю реформу відклали.

Бюджетний резерв полягає у контролі за видатками на тил, які наразі перевищують військові витрати. Витрати на соціальні виплати, пенсії, внутрішньо переміщених осіб та бюджетників не повинні перевищувати 20% ВВП, або 2 трлн грн. Прожитковий мінімум має бути реальним, а зарплати чиновників і силовиків – у межах від 1 до 10 прожиткових мінімумів, крім військових.

Якщо всі три резерви будуть задіяні, ВВП України може сягнути 10 трлн грн, а обсяг транзакцій у небанківському секторі – приблизно 230 трлн грн. Податок на транзакції у 3% принесе бюджету близько 6,9 трлн грн під час війни, при цьому залишаться інші джерела доходів, як-от податки на землю, акцизи, рентна плата. Автор нагадує про гасло президента: "Податкова без податківців, митниця без митників", що означає скорочення адміністративного апарату.

Кредитування в обсязі 60–80% ВВП має спрямовуватися виключно на промисловість, а не на іпотеку, споживчі кредити чи купівлю державних цінних паперів. Це дозволить стримувати інфляцію, збільшувати експорт і забезпечувати економічне зростання.

Наразі, за словами автора, поки Захід продовжує фінансову підтримку, реформи не є пріоритетом. Державний апарат розростається, податкове навантаження зростає, а адміністративний тиск посилюється. "Мабуть, можна і так воювати", – резюмує він.

Інформація подана на основі матеріалу obozrevatel.com. Авторська позиція може відрізнятися від редакційної, редакція не несе відповідальності за зміст блогів.