Європейський Союз досі не погодився на використання заморожених російських активів на користь України через відсутність спільного правового механізму та небажання окремих країн брати на себе всі ризики. Про це розповів керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу.
Головною перепоною залишається позиція Бельгії, яка не погоджується самостійно відповідати за можливі наслідки передачі коштів Україні. Бельгія наполягає на розробці загальноєвропейського механізму, що дозволить розподілити фінансову та юридичну відповідальність між усіма країнами ЄС. За словами Клочка, «Бельгія просить для себе гарантії: якщо ці гроші використати, то платити за них мають усі, а не лише вони. Треба ухвалити відповідний закон на рівні Європарламенту, ратифікувати його всіма країнами і зробити обов'язковим до виконання».
Окрім цього, європейські уряди вимагають гарантій щодо безпеки, фінансової стабільності та чітких правил дій у разі можливих претензій. Також на рішення впливають питання довіри до ефективності використання міжнародної допомоги Україною, зокрема через корупційні скандали та зауваження щодо прозорості закупівель.
Чому рішення досі немає
Попри численні обіцянки з боку європейських лідерів ще з 2023 року, законодавчий механізм для системної конфіскації російських активів так і не з’явився. Як зазначає Клочок, «Урсула фон дер Ляєн ще з 2023 року, щонайменше, обіцяла підготувати законопроєкт для використання цих грошей. До цього часу – абсолютний нуль».
Окремі випадки передачі конфіскованих коштів Україні відбувалися лише поза межами спеціальних механізмів для суверенних російських активів. Наприклад, у США Україні передали менше 6 мільйонів доларів, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва, а Канада ухвалила відповідне законодавство, однак практичних результатів це майже не дало. У Європі, за словами Клочка, жодна країна не ухвалила спеціального закону, який би дозволив системно конфісковувати активи російських олігархів на користь України.
«Європі потрібні гарантії, ще раз гарантії: від війни, фінансової небезпеки, енергетичних ризиків. Вони живуть у своїй парадигмі й не поспішатимуть виділяти ці гроші», — наголосив Валерій Клочок.
На думку експерта, частина європейських країн не виключає можливості повернення до співпраці з Росією у майбутньому, якщо безпосередня загроза зникне. Тому швидкого рішення щодо заморожених активів він не очікує.