Українські пенсіонери, які виграли суди проти Пенсійного фонду щодо перерахунку чи виплати пенсій, часто стикаються з новою проблемою: навіть після остаточного рішення суду вони змушені чекати грошей роками, а іноді й десятиліттями. За нинішньої системи, якщо заборгованість становить 150 тисяч гривень, а щомісячна виплата — лише 187 гривень, повне погашення боргу може затягнутися на майже 67 років.

За даними матеріалу, борг у 230 тисяч гривень виплачуватимуть понад 102 роки, а якщо сума перевищує 500 тисяч гривень, на це може знадобитися понад два століття. Такі абсурдні строки виникають через механізм, який прив'язує виплати за судовими рішеннями до бюджетних асигнувань Пенсійного фонду. Станом на 2026 рік залишок невиплачених коштів за рішеннями судів щодо пенсій становить близько 97 мільярдів гривень.

Як держава обмежує виплати

У липні 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №821, яка встановила, що розмір виплат за судовими рішеннями залежить від коштів, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду. Якщо фінансування бракує, пенсіонери отримують лише частину присудженої суми. Навіть якщо суд підтвердив право на підвищену пенсію, різниця може не виплачуватися одразу, а накопичуватися як новий борг.

Київський окружний адміністративний суд визнав цю постанову протиправною, а апеляційна інстанція залишила рішення без змін. Однак після скасування постанови Пенсійний фонд фактично призупинив виплати, посилаючись на відсутність "механізму виконання".

У серпні 2026 року уряд ухвалив нову постанову №1046, яка знову прив'язала виплати до бюджетних можливостей. Принципово ситуація не змінилася: швидкість виконання судових рішень і далі залежить від того, скільки коштів держава виділила на ці цілі.

Юридичні аспекти та позиція судів

Згідно з Конституцією, судове рішення є обов'язковим до виконання, а держава має забезпечити його виконання. Верховний Суд неодноразово наголошував, що органи Пенсійного фонду не можуть виправдовувати невиконання рішень відсутністю бюджетних видатків. Постанови Кабміну — це підзаконні акти, які не можуть змінювати зміст законів чи звужувати права, гарантовані Конституцією.

"Органи Пенсійного фонду не можуть виправдовувати невиконання чи затягування виконання судових рішень відсутністю бюджетних видатків."

Цю позицію підтверджують і рішення Конституційного Суду, згідно з якими закон про державний бюджет не може змінювати інші закони чи встановлювати інше регулювання відносин, уже врегульованих профільним законодавством. У пенсійних спорах це означає, що право на пенсію та судовий захист не повинні залежати від бюджетних обмежень.

Масштаб проблеми свідчить про її системний характер: десятки мільярдів гривень боргів, тисячі пенсіонерів, які роками чекають на виплати, і відсутність ефективного механізму виконання судових рішень. Перемога в суді для багатьох залишається лише першим кроком у тривалій боротьбі за свої права.