Волоський горіх здавна вважався в Україні символом добробуту та захисту оселі, тому рубати його без нагальної потреби не рекомендують. Народні прикмети пов’язують зрубування здорового дерева з можливими фінансовими труднощами та невдачами.
У традиціях волоський горіх асоціювали з достатком, родючістю і сімейним благополуччям. Дерево, яке довго росте біля дому і щедро плодоносить, вважалося оберегом, що приносить удачу і захищає від негараздів, сильних вітрів і блискавок. Саме тому його намагалися берегти і не зрубувати без серйозної причини.
Водночас сучасні арбористи та екологи наголошують, що більшість прикмет — це частина народної культури, а не науково доведені факти. За їхніми словами, дорослий волоський горіх має важливе екологічне значення: його крона створює природну тінь, знижує температуру влітку, очищує повітря від пилу та виробляє кисень. Крім того, дерево може плодоносити десятки років, тому здорові екземпляри радять зберігати якомога довше.
Видаляти волоський горіх варто лише у випадках, коли він всох, уражений хворобами, становить аварійну небезпеку або коренева система пошкоджує фундамент будинку чи господарських споруд. Рішення про спилювання рекомендують приймати після консультації зі спеціалістами.
Щодо впливу дерева на інші рослини, існує думка, що під волоським горіхом майже нічого не росте. Це пояснюють виділенням природних речовин, які пригнічують розвиток деяких культур, а також густою кроною і розвиненою кореневою системою, що створюють тінь і активно поглинають воду. Тому під горіхом радять садити рослини, які добре переносять затінення.
У деяких регіонах України перед спилюванням великого дерева існував звичай дякувати природі за його плоди і користь. Ці обряди були проявом поваги до довкілля і не мали містичного значення.