Західні армії поки не надають наземним роботизованим комплексам (НРК) статусу пріоритетних засобів озброєння, попри їхню зростаючу роль у війні в Україні. Про це заявив Олег Федоришин з DevDroid, пояснюючи, що на Заході ще не відбулося переосмислення трансформації бойових дій, яке вже відбулося в українській армії.
За словами Федоришина, інтерес до наземних роботів існує, але критичне усвідомлення їхньої важливості настане лише після першої масштабної наземної операції. Зазвичай ставлення до нових технологій змінюється після безпосереднього зіткнення з проблемою на полі бою. Він наводить приклад із дронами-перехоплювачами, коли їхнє значення стало очевидним лише після того, як стало зрозуміло, що дорогих ракет ППО не вистачає для знищення дешевих масових цілей.
Федоришин прогнозує, що подібний сценарій чекає і на НРК. Західні країни почнуть масштабно застосовувати роботизовані комплекси, коли зіткнуться з викликами тривалих наземних операцій, постійною загрозою від FPV-дронів та значними втратами особового складу і техніки. Такий досвід можуть отримати у разі потенційного російського наступу на одну з європейських країн, війни навколо Тайваню або залучення країн НАТО до іншого тривалого конфлікту.
Водночас американські військові вже відзначають, що FPV-дрони, які раніше вважалися другорядною загрозою, здатні уражати навіть дорогі вертольоти. Федоришин вважає, що подібна переоцінка очікує і важку бронетехніку. Її повністю списати неможливо, але функції і роль на полі бою змінюються безповоротно.
Тарас Остапчук, CEO компанії Ratel, підкреслює, що досвід війни в Україні довів: класична броня вже не гарантує безпеку. Масове використання дронів, мінування та аеророзвідка роблять будь-яку техніку легкою ціллю. Саме тому у США та Європі поступово усвідомлюють, що наземні роботизовані комплекси — це не просто допоміжний засіб, а ключовий елемент сучасної армії.