Українські банки зацікавлені у фінансуванні відновлення системного ритейлу, оскільки це критично важливо для збереження ланцюгів постачання, робочих місць і платоспроможних клієнтів навіть у воєнний час. Як повідомляє «Економічна правда», пільгове кредитування для великого бізнесу розглядається не як привілей, а як інструмент підтримки економічної стійкості країни.

Внаслідок російських атак, які знищують склади та розподільчі центри, компанії втрачають не лише майно, а й можливість швидко забезпечувати магазини товарами. Це призводить до перебоїв у постачанні, ризику втрати робочих місць і зниження податкових надходжень. Для банків це означає зростання ризиків у суміжних секторах та погіршення фінансового стану клієнтів.

Відновлення таких об'єктів вимагає значних коштів і довгострокового фінансування. Однак звичайні комерційні кредити, які враховують повний воєнний ризик, часто роблять такі інвестиції економічно невигідними. Тому необхідний окремий механізм доступного фінансування для життєздатних компаній, які постраждали від війни та мають документально підтверджені збитки. Такий механізм має включати чіткі критерії відбору, контроль цільового використання коштів і розподіл відповідальності між позичальником, банком, державою та міжнародними партнерами.

Як знизити ризики для банків

Ключовим завданням є здешевлення не лише вартості грошей, а й ризику. Якщо частину воєнного ризику покривають державні чи міжнародні гарантії, банки можуть пропонувати нижчі ставки та довші строки кредитування. Модель спеціального фінансового вікна для відновлення передбачає довгостроковий ресурс, часткову компенсацію ставки, гарантійні інструменти та страхування воєнних ризиків. При цьому бізнес зберігає відповідальність, а банк оцінює життєздатність проєкту.

Питання забезпечення кредиту також потребує нових підходів: класична застава не працює, якщо актив знищено. Для системних компаній важливо враховувати майнові права на майбутню виручку, товарні запаси, обладнання, дебіторську заборгованість і контракти. Дефіцит фізичної застави може компенсувати багаторівнева система захисту — державні та міжнародні гарантії, страхування воєнних ризиків, гарантійні продукти ЄС, ЄБРР та ЄІБ.

«Якщо значну частину ризику покриває якісна державна чи міжнародна гарантія або страхування, це має коректно враховуватися під час оцінки кредитного ризику та вимог до капіталу», — зазначає «Економічна правда».

Хто має впровадити механізм

Кабінет Міністрів має надати політичний мандат і визначити координатора для розробки такого механізму. Державні банки можуть стати його першими операторами, але після формування прозорих правил до процесу мають долучитися й комерційні банки. Джерела фінансування можуть включати не лише державний бюджет, а й міжнародні програми — Ukraine Facility, Ukraine Investment Framework, інструменти ЄБРР, ЄІБ та інших банків розвитку.

На п'ятому році повномасштабної війни Україні потрібні рішення, які поєднують економічну доцільність і відповідальність. Пільгове кредитування системного бізнесу має стати дисциплінованим фінансовим інструментом відновлення, а не жестом підтримки чи привілеєм. Держава, Нацбанк, державні та комерційні банки мають вже зараз створити механізм, здатний працювати в умовах постійного ризику.