Україна завершила перше півріччя 2026 року зі скороченням дефіциту бюджету, який знизився до 303,2 млрд гривень. Однак основним фактором стабілізації залишаються міжнародні гранти та кредити, які покривають значну частину видатків держави.

За даними економіста Богдана Данилишина, доходи бюджету за січень-червень склали 2,52 трлн гривень, а видатки – 2,83 трлн гривень. При цьому майже 570 млрд гривень надійшло у вигляді грантів, що суттєво зменшило дефіцит. Без цих трансфертів бюджетне навантаження було б значно більшим – дефіцит сягав би 876,7 млрд гривень.

Близько 70% усіх видатків спрямовано на безпеку, оборону, громадський порядок і судову систему. Після змін у червні річний ресурс оборонного сектору зріс до 4,367 трлн гривень, що посилює тиск на державний бюджет у другому півріччі. Водночас капітальні видатки залишаються майже на нульовому рівні, що може ускладнити відновлення інфраструктури у майбутньому.

Ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) покриває лише обмежену частку потреб бюджету. Станом на 1 серпня 2026 року обсяги залучень майже дорівнюють погашенням, тому чисте внутрішнє фінансування залишається незначним.

Державний і гарантований державою борг на кінець червня становив 9,49 трлн гривень, понад 75% якого – зовнішній борг, номінований у іноземній валюті або спеціальних правах запозичення. Середньозважена ставка за кредитами міжнародних партнерів становить 4,43%, а 66,4% портфеля припадає на пільгові кредити.

Прогнози Міжнародного валютного фонду та Національного банку України свідчать про повільне зростання ВВП у 2026 році – від 1,0% до 1,8%. Водночас потреби у відновленні країни оцінюються у 587,7 млрд доларів, що значно перевищує поточний рівень бюджетних трансфертів.

За словами Богдана Данилишина, головним ризиком є тривала залежність бюджету від зовнішньої допомоги та слабка активність приватних інвестицій. Він наголошує, що бюджетна стратегія має поєднувати гарантоване багаторічне зовнішнє фінансування, детінізацію, покращення податкової адміністрування, захист продуктивних капітальних видатків і розвиток внутрішнього ринку ОВДП. Інакше нинішня стабільність залишатиметься дорогою паузою, а не основою для відновлення.