Роботизовані комплекси дедалі частіше замінюють бронетехніку на передовій через високу вразливість останньої до ударів дронів та економічну доцільність. За словами Олега Федоришина з DevDroid, спочатку наземні роботи використовувалися переважно для логістики, але нині їх застосовують для евакуації поранених, оборони позицій, вогневої підтримки та штурмових дій.
Федоришин зазначає, що на передовій намагаються уникати використання великих роботизованих комплексів навіть для логістики, оскільки габаритна техніка може видати розташування особового складу. Противник часто відстежує маршрути роботів, щоб виявити місця завантаження або дислокації підрозділів. Особливо складною залишається евакуація: бронетехніка хоч і здатна швидко заїхати на позицію, але постійна загроза ударів FPV-дронів ускладнює її застосування. Тому евакуацію все частіше довіряють менш помітним роботам.
Головна відмінність між бронетехнікою та роботизованими платформами полягає у вартості втрати. "Різниця між роботизованою платформою і бронетехнікою не в тому, що одне з них неможливо поразити. Питання в тому, скільки коштів противнику доведеться витратити на її знищення і яка буде ціна такої втрати", — пояснює Федоришин.
Тарас Остапчук з Ratel додає, що йдеться не про повне витіснення класичної броні, а про розподіл ролей. Роботизовані комплекси мають перевагу на небезпечних ділянках підвозу боєприпасів і евакуації. Найважливіша цінність таких систем — збереження життів українських військових і виконання завдань без прямого ризику для людей.