Георгій Кістяківський, уродженець Боярки, відіграв ключову роль у створенні плутонієвої атомної бомби США під час Манхеттенського проєкту. Його робота над вибуховими лінзами забезпечила рівномірне стискання плутонієвого ядра, що було критично важливо для успішного вибуху бомби Fat Man.
Вибухові лінзи, над якими працював Кістяківський, перетворювали звичайний вибух у складний механізм імплозії. Вони формували симетричну ударну хвилю, яка стискала субкритичну масу плутонію до стану, необхідного для початку ланцюгової реакції. Без цього точного механізму система могла б не спрацювати, а вибух був би неможливим.
За даними історичних джерел Манхеттенського проєкту, Кістяківський був одним із провідних експертів із вибухових речовин у Лос-Аламосі. Його внесок у розробку імплозивної схеми став вирішальним для успіху плутонієвої зброї. Кульмінацією цих зусиль став тест Trinity 16 липня 1945 року, який підтвердив працездатність імплозивної конструкції.
Георгій Кістяківський народився у 1900 році в селищі Будаївка (нині Боярка). Після еміграції до США він зробив кар'єру в галузі фізичної хімії та вибухових процесів, працював у Гарварді, а під час Другої світової війни став одним із ключових фахівців Манхеттенського проєкту. Його точне мислення і професіоналізм були надзвичайно важливими для команди Роберта Оппенгеймера.
Після війни Кістяківський змінив свої погляди і став активним прихильником роззброєння. Як науковий радник президента Двайта Айзенгавера, він допоміг ініціювати перші переговори зі СРСР про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері. Пізніше, протестуючи проти ескалації Холодної війни та війни у В'єтнамі, розірвав зв’язки з Пентагоном і до кінця життя очолював антивоєнний Комітет за придатний для життя світ.
Для України постать Кістяківського є важливою частиною історії ХХ століття. Він не був політичним символом, але став символом інтелекту, який працював у складних історичних умовах і залишив слід у подіях, що визначили ядерний порядок світу.