Підтримка з боку США залишається для України ключовою, однак відносини з адміністрацією Дональда Трампа дедалі частіше супроводжуються тиском і суперечками. У Вашингтоні натякають, що можуть обмежити обмін розвідданими, а додаткові проблеми зі Starlink і залежність української ППО від американських систем лише ускладнюють ситуацію. Про це йдеться в інтерв'ю кандидата наук з державного управління, голови Центру розвитку державної стратегії та публічної політики Іллі Котова для OBOZ.UA.

Напруженість зросла після того, як США послабили санкції щодо російського дизельного пального та вимагали від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Президент Володимир Зеленський заявив про готовність погодитися на енергетичне перемир'я, однак Росія продовжила атаки на українську інфраструктуру. На цьому тлі питання американської військової та розвідувальної підтримки стало одним із головних у відносинах Києва й Вашингтона.

Дональд Трамп знову заявив, що Україні потрібен новий президент. До критики Зеленського приєднався Ілон Маск, звинувативши українського лідера у нібито «перешкоджанні встановленню миру». Такі заяви перегукуються з позицією Кремля, де вже давно ставлять під сумнів легітимність української влади, хоча сама Москва не поспішає погоджуватися на припинення вогню, що могло б створити умови для виборів в Україні.

Оцінка експерта

Ілля Котов вважає, що нинішній тиск є частиною ширших домовленостей між Трампом і російським керівництвом. Він зазначає, що питання дизельного пального — лише вершина айсберга, а справжня мета — пояснити американському суспільству поступове послаблення санкцій проти Росії. За словами Котова, «Москва, як завжди, запропонувала комплексний підхід, ув’язавши всі ці питання з Україною».

«Я говорю про більш широкі домовленості, оскільки на них вказує цілий ряд обставин. Якщо б йшлося лише про російські нафтопереробні заводи, Трамп доклав би зусиль, щоб запрацювала енергетична угода, про яку він говорив. Однак ми бачимо, що вона фактично не працює, насамперед тому, що російська сторона її ігнорує», — наголосив Котов.

Експерт також пов’язує ситуацію з обіцянками Путіна вплинути на Іран і посприяти завершенню війни на Близькому Сході, хоча, на думку Котова, російський лідер не має для цього реальних важелів.

Перспективи для України

Україна опинилася у складній ситуації: потрібно зберегти підтримку США, не погоджуючись на умови, які можуть послабити оборону країни. Київ активізує контакти з Великою Британією та іншими європейськими партнерами, однак Європа поки не здатна повністю компенсувати американську допомогу, особливо у сферах розвідки, ППО та супутникового зв’язку.

Котов вважає, що Україна дотримується подвійної стратегії — публічно критикує дії партнерів, але водночас намагається відновити діалог через зустрічі з представниками США в Європі. Паралельно готується «план Б» — відновлення ударів по російських НПЗ, що може призвести до відкритого конфлікту з Трампом. Водночас експерт не вважає ситуацію безвихідною: залишаються дипломатичні інструменти та можливість враховувати фактор американських виборів.

Внутрішньополітичний тиск у США

Котов зазначає, що внутрішня політична ситуація у США може стримувати Трампа від подальшого тиску на Україну, оскільки значна частина американського суспільства розуміє, хто є агресором і чому Україну потрібно підтримувати. Він підкреслює, що важливо стежити не лише за заявами Трампа, а й за його діями, зокрема щодо розвідданих і роботи Starlink. Якщо США припинять надавати розвіддані або виникнуть серйозні проблеми зі Starlink, це стане сигналом реальної зміни політики Вашингтона.

Котов також звертає увагу на те, що остаточне рішення щодо подальшої підтримки України ще не ухвалене, і Вашингтон буде реагувати на подальші кроки Києва.