За 11 місяців активісти зафіксували 29 випадків тиску на антикорупційних діячів, повідомила проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович під час публічної експертної дискусії «Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів», інформує кореспондент Укрінформу.

Задокументовані випадки стосувалися переважно працівників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – 21 випадок, а також чотирьох колишніх детективів НАБУ, які продовжують антикорупційну діяльність в Укрзалізниці. Ще два випадки стосувалися громадських активістів, а два – їх близьких осіб і свідка.

У 28 із 29 випадків були відкриті кримінальні провадження, часто за тяжкими статтями, зокрема держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. За 24 випадками проводили обшуки, 20 з яких – як невідкладні, без попередньої ухвали суду. При цьому частина проваджень була зареєстрована за 12–20 днів до обшуків, а деякі – існували роками.

Чехович наголосила, що у 12 випадках обшуки проводили у приміщеннях, де фігуранти фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі. Таким чином процесуальний вплив поширювався за межі самих підозрюваних.

Щонайменше у 9 випадках зафіксовано непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу: побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів.

За словами Чехович, ці події не виникли у вакуумі, а збіглися з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва України. Вона зазначила, що тиск мав стримувальний ефект: щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався також на родичів, адвокатів і свідків.

Другим важливим висновком дослідження є те, що тиск здійснювався переважно через формально законні механізми. "Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети", – пояснила активістка.

У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій: прокуратуру закликають документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, Державне бюро розслідувань – ефективно і незалежно розслідувати заяви про насильство та перевищення сили, а парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів.

Нагадаємо, що 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП, який того ж дня підписав Президент Володимир Зеленський. 24 липня Президент вніс до Ради законопроєкт про відновлення незалежності цих органів, а 31 липня Верховна Рада ухвалила відповідний закон, який також підписав Президент. Після цього учасники протестів у центрі Києва почали розходитися.