Україна та Молдова, які прагнуть стати членами Європейського Союзу, викликають занепокоєння серед європейських фермерів через масштаб їхніх сільськогосподарських угідь і потенційний вплив на аграрний ринок ЄС.

За даними Світового банку, площа орних земель в Україні становить близько 42 мільйонів гектарів — це вдвічі більше, ніж у Франції (17 мільйонів гектарів), і втричі більше, ніж в Іспанії чи Польщі (по 11 мільйонів гектарів). У разі вступу України до ЄС вона стане найбільшим виробником зернових та олійних культур, зокрема ріпаку, соняшнику та сої. Для порівняння, Молдова має лише 1,87 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь, але її переговори про членство йдуть паралельно з українськими, хоча оцінка готовності країни до вступу здійснюється окремо.

Україна зуміла зберегти аграрний потенціал навіть попри масштабне вторгнення Росії, яке призвело до блокади порту Одеси, руйнування підприємств і забруднення ґрунтів мінами. Проте країна відкрила нові маршрути експорту морем і залізницею, зберегла насіннєвий фонд і врожай, а також перебудувала логістику. Колишній міністр аграрної політики Роман Лещенко підкреслює: «Для нас хліб — святиня, а посівна є символом життя». Французький аналітик Ів Ле Морван додає, що Україна має потужний людський капітал і високу стійкість логістичних та торговельних ланцюгів.

Однак сусідні країни, зокрема Угорщина, Польща та Словаччина, вже запровадили заборону на імпорт окремих видів української продукції через побоювання недобросовісної конкуренції. Румунський фермер Дануц Андруш, який раніше протестував проти українського імпорту, нині визнає право України та Молдови на вступ за умови дотримання правил: «Якщо вони дотримуватимуться правил, у мене немає жодних заперечень».

Потенційне приєднання України, Молдови та країн Західних Балкан збільшить площу сільськогосподарських угідь ЄС на 28%, що може спричинити масштабну реформу Спільної аграрної політики (САП). За словами Іва Ле Морвана, Україна успадкувала від СРСР іншу модель аграрної економіки, яка не вписується в нинішню систему ЄС. Можливі два сценарії: або Україна отримає формат вступу без повноцінного членства, або ЄС проведе глибоку реформу САП із довгостроковими механізмами захисту ринку.

Дослідниця аграрної політики Sciences Po Ельза Реньє зазначає, що нині тривають переговори щодо нової фінансової рамки САП на 2028–2034 роки. ЄС може збільшити бюджет аграрної політики, скоротити виплати державам-членам або запропонувати Україні окрему модель підтримки, прив’язану до площі земель.

Молдова вже має досвід інтеграції з ЄС через Угоду про асоціацію та DCFTA, що відкрила її аграріям доступ до ринку ЄС. У 2025 році Молдова стала найбільшим постачальником соняшнику до ЄС із часткою 57,5%. Проте фермери скаржаться на високі витрати через жорсткі європейські стандарти без відповідної підтримки. Фермер Даніель Леаху каже: «Ми вже працюємо за правилами Європейського Союзу, але не отримуємо тієї підтримки, яку мають європейські фермери».