Представники аграрного та гірничо-металургійного секторів звернулися до уряду із закликом зосередитися на відновленні повноцінного морського експорту через чорноморські порти. На спільній пресконференції президент об’єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков та генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко наголосили, що альтернативні маршрути не здатні повністю замінити морське сполучення за обсягами та собівартістю перевезень.
За словами Каленкова, Україна експортує близько 80% металопродукції та 50–60% залізорудної сировини, і для далеких ринків, зокрема Китаю, сухопутна логістика не є повноцінною альтернативою через значно вищу вартість. Він зазначив, що ще у 2022 році логістичні витрати для галузі зросли у 4–5 разів, а відкриття морського коридору у 2023 році стало ключовим для відновлення виробництва.
Схожа ситуація і в агросекторі. Олег Хоменко підкреслив, що маршрути через Дунай, Румунію, Польщу та інші країни не можуть забезпечити необхідну пропускну спроможність і дешевизну перевезень. За його словами, доставка до альтернативних портів Чорного чи Балтійського моря обходиться додатково у €50–90 на тонну, що знижує конкурентоспроможність українського експорту та валютну виручку. Хоменко також попередив, що якщо порти не будуть розблоковані до грудня-січня, під загрозою опиниться весняна посівна кампанія 2027 року через нестачу обігових коштів у аграріїв.
"Альтернативні маршрути можуть прийняти лише до 30% вантажів, які раніше йшли морем, і то лише за сприятливих умов", — заявив Олександр Каленков.
Учасники пресконференції спростували оцінки, що альтернативні шляхи здатні прийняти до 75% вантажів. За їхніми словами, реальна спроможність становить не більше 30% і залежить від рівня води в Дунаї та співпраці з Румунією і Польщею. Додатковою проблемою бізнес вважає підвищення тарифів "Укрзалізниці". Хоменко закликав тимчасово скасувати це рішення, оскільки залізниця вже втратила близько 75% вантажів, а підвищення тарифів лише погіршує ліквідність підприємств.
За даними Українського клубу аграрного бізнесу, на напрямку Рені–Ізмаїл вже накопичилася черга з майже 2 тисяч вагонів при пропускній спроможності 120–130 вагонів на добу, що призводить до простою близько 20 діб і додаткових витрат для виробників.
Серед можливих рішень аграрії та металурги пропонують:
- відновлення "коридорів солідарності";
- компенсацію частини логістичних витрат;
- створення механізму підтримки "Укрзалізниці" для здешевлення перевезень;
- розвиток державного страхування воєнних ризиків.
За оцінкою УКАБ, на компенсацію логістики через європейських перевізників може знадобитися близько €1 млрд. Каленков підкреслив, що підтримка експортоорієнтованих галузей важлива для економіки загалом: одне робоче місце у ГМК створює ще 7,5–8 робочих місць у суміжних секторах, а зупинка підприємств у Дніпропетровській та Запорізькій областях означатиме втрати валютної виручки, податків і робочих місць.
У підсумку представники обох секторів дійшли висновку, що відновлення безпечної роботи чорноморських портів є ключовим рішенням. Альтернативні маршрути можуть лише частково зменшити втрати, але не здатні замінити море для масового експорту з України.
Раніше в Українському національному комітеті Міжнародної Торгової Палати повідомляли, що у разі невідновлення морського коридору Україна може втратити близько 10% ВВП, $17 млрд експортної виручки та ще $8,5 млрд податкових надходжень. Понад 30 млн тонн агропродукції не потраплять на світові ринки.