У вересні 2026 року через удари російських балістичних ракет по чотирьох великих металургійних підприємствах в Україні три з них зупинили роботу. Про це повідомляє видання, посилаючись на дані галузі.

Серед найбільш постраждалих опинилися «Запоріжсталь», «Каметсталь», ArcelorMittal Кривий Ріг і Дніпровський металургійний завод. Найбільших руйнувань зазнала «Запоріжсталь»: підприємство було атаковане 11 і 27 серпня, а також 12 і 17 вересня, загалом — сімнадцятьма балістичними ракетами. Внаслідок атак загинули вісім працівників, ще 31 людина отримала поранення. Після першого удару в серпні завод повністю зупинив виробництво.

Згодом керівництво ArcelorMittal Кривий Ріг заявило, що не зможе відновити нормальну роботу до завершення війни. Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо зазначив:

«Ми дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати ArcelorMittal Кривий Ріг. Ми обговорюємо майбутнє заводу з урядом України та зосереджуємося на збереженні інфраструктури, щоб після повернення миру залишалися можливості для відновлення виробництва».

За оцінкою NV, зупинені підприємства разом забезпечували близько 90% українського виробництва сталі. На цих заводах і завдяки їхній діяльності працювали понад 30 тисяч людей. Керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз раніше заявляв Financial Times, що після зупинки ключових заводів ситуація стала критичною: «Станом на сьогодні Україна більше не має металургійної промисловості».

Крім прямих руйнувань, металургійні компанії стикаються з блокадою чорноморських портів, зростанням вартості залізничних перевезень, скороченням квот ЄС та дією CBAM.

Вплив на економіку

Падіння виробництва вже відбилося на економічних показниках. Якщо у 2021 році гірничо-металургійний комплекс формував близько 10,3% ВВП України, то у 2023 році його частка знизилася до 5,7%, а у 2025-му — до 5,5%. На 2026 рік прогнозується майже нульовий внесок галузі у ВВП. За даними видання, криза в металургії загрожує не лише скороченням виробництва сталі, а й втратою робочих місць, валютної виручки, податкових надходжень і промислової бази, від якої залежить майбутнє відновлення країни.