Журналісти "Схем" разом із фахівцями провели розбір майже неушкодженого російського реактивного безпілотника "Герань-4 Сікер", щоб з'ясувати його відмінності від попередніх моделей Shahed. Про це йдеться у репортажі Радіо Свобода, де показали внутрішню будову дрона, зокрема двигун, систему зв'язку, оптику та електроніку.
Головною технічною новацією стала поява турбореактивного двигуна китайського виробництва TJ-2000 замість поршневого, який використовувався у "Герані-2". За оцінкою фахівців, цей двигун дозволяє апарату підніматися на висоту до 8 кілометрів і розганятися до 450–500 км/год, що у 2,5 раза швидше за попередню версію. Така швидкість ускладнює роботу української протиповітряної оборони. Вартість одного такого двигуна в Китаї становить близько 20–25 тисяч доларів, а на цивільному ринку України — до 65 тисяч доларів.
У носовій частині дрона встановлено нову камеру з денним, нічним та інфрачервоним каналами, 10-кратним оптичним і 32-кратним цифровим зумом. Це дозволяє оператору отримувати якісне відео навіть на великій висоті, а також точніше наводити дрон на ціль. За словами фахівців, "Герань-4 Сікер" має оптичну систему наведення, що дає змогу розпізнавати цілі навіть після втрати зв'язку.
Ще однією важливою деталлю став китайський Mesh-модем, який забезпечує передачу радіо- та відеоданих на відстань до 300 кілометрів і може працювати як ретранслятор між кількома дронами. Це дозволяє створювати мережу, де безпілотники передають сигнал один через одного, ускладнюючи роботу ППО. Окрім цього, у дроні виявили два GSM-модеми з різними SIM-картками, що забезпечують додатковий канал зв'язку через мобільні мережі.
Для захисту від радіоелектронної боротьби у "Герані-4" встановлено 16-канальну CRPA-антену, яка підвищує стійкість супутникової навігації до перешкод. На платах бортового комп'ютера також знайшли компоненти американської компанії Texas Instruments, хоча більшість іноземних деталей — китайського походження. Російськими залишаються корпус, складання та частина локалізованих елементів.
За даними української розвідки, Росія вже виробляє близько 3 тисяч реактивних "Герань-4" та "Герань-5" щомісяця, і масштаби виробництва зростають. Нові виробничі об'єкти будують у Татарстані, а дрони вже стали помітною частиною російських ударних хвиль. У ніч на 18 вересня, за даними Повітряних сил, Росія застосувала по Україні 93 ударні БпЛА, з яких 46 були реактивними.
"Росія поєднала відносно доступний турбореактивний двигун, захищену навігацію, кілька каналів зв'язку, оптику та можливість дистанційного керування в одному масовому боєприпасі."
Українські військові вже адаптують засоби протидії. Зокрема, дрон-перехоплювач Sting S за останні місяці знищив близько десятка "Герань-4" і кілька "Герань-5", що свідчить про розвиток окремого класу засобів боротьби з такими цілями.