Збір озимого часнику в липні не означає завершення сезону на грядці — після нього можна висівати швидкорослі культури або сидерати для відновлення ґрунту.
Озимий часник зазвичай збирають із другої половини липня до початку серпня, коли близько 60% листя повністю висохло. Збирання рекомендують проводити в суху погоду, обережно підкопуючи головки, щоб не пошкодити їх. Після тривалого росту часник виснажує ґрунт, забираючи азот, калій і сірку, тому землю потрібно ретельно підготувати: видалити кореневі залишки, розпушити на 10 см, внести 3 см перепрілого компосту та добре зволожити.
Якщо часник хворів на фузаріоз або білу гниль, уражені рештки слід спалити або вивезти за межі ділянки, а не компостувати. Після цього можна висівати ранньостиглі овочі та зелень, які встигнуть дати урожай до осінніх заморозків. До таких культур належать кріп (збір через 4-6 тижнів), руккола (3-4 тижні), салат, шпинат, редис і листова петрушка.
Якщо повторний урожай не планується, краще посіяти сидерати — фацелію, білу гірчицю, віку, люпин або жито. Вони покращують структуру ґрунту, збагачують його органікою, пригнічують бур’яни та запобігають вимиванню поживних речовин. Ефективними є також суміші сидератів із різними типами кореневих систем.
Головне правило сівозміни після часнику — не садити культури з родини цибулевих: ріпчасту цибулю, порей, шалот, шніт-цибулю та повторно часник. Вони мають спільних шкідників, зокрема стеблову нематоду, і схильні до однакових хвороб. Перерва між цибулевими на одній грядці має бути не менше трьох років. Також не рекомендується одразу садити вимогливі до поживних речовин культури, як-от томати, перець чи капусту, без внесення органіки. Порожня грядка до весни призводить до пересихання, ущільнення ґрунту та швидкого заростання бур’янами.
Про це повідомляє видання deccoria.pl, на яке посилається Obozrevatel.com.