Захист ключових енергетичних об’єктів Київської області від атак дронів мають завершити до 15 листопада. Відповідальним за виконання цього завдання призначено заступника міністра з відновлення Руслана Олійника, який очолив спеціально створену робочу групу Мінвідновлення.
За планом, до середини листопада необхідно забезпечити головні підстанції другим рівнем захисту — від атак дронів-камікадзе, зокрема реактивних «шахедів», а також побудувати перший рівень захисту для критичних об’єктів життєзабезпечення. Робоча група має не лише прискорити будівельні роботи, а й спростити адміністративні процедури та пришвидшити фінансування. Про це повідомляє редакція, посилаючись на документи робочої групи.
Передумови
Енергетична інфраструктура Київщини — підстанції, лінії електропередач, генеруючі потужності — стала однією з головних цілей ворожих атак цієї осені. Від швидкості та якості зведення захисних споруд залежить стабільність економіки всієї країни. Для реалізації Комплексного плану стійкості області, ухваленого ще в лютому 2026 року, у жовтні створили міжвідомчу робочу групу під керівництвом Олійника. До неї увійшли представники Міністерства енергетики, Держспецзв’язку, ДСНС, Державного агентства відновлення, Київської ОВА та енергокомпаній.
Комплексний план стійкості передбачає:
- резервне живлення для об’єктів критичної інфраструктури (ТЕЦ, лікарень, водоканалів),
- децентралізовану генерацію електроенергії,
- децентралізовану теплову генерацію,
- фізичний захист енергооб’єктів (електроцентралі, насосні станції, підстанції).
Київська область отримала понад 1 млрд грн із держбюджету та ще 600 млн грн з обласного бюджету. Через затримки у розподілі коштів первинний дедлайн — 1 вересня — було зірвано, однак у вересні фінансування відновили.
Стислі строки та ризики
Більшість заходів мають бути виконані до 15 листопада. Протокол робочої групи передбачає аналіз готовності підстанцій 110 кВ, перевірку фінансування, стану проєктної документації та визначення переліку проблемних питань. До кінця жовтня мають завершити коригування проєктів, провести фінансовий аудит виконаних робіт, узгодити обсяги та вартість із підрядниками. Також місцева влада та енергокомпанії повинні швидко визначити підрядників для підключення підстанцій.
"За умов постійних воєнних загроз підготовка критичної інфраструктури потребує не лише погоджених рішень, а й конкретного результату на кожному об’єкті. Саме фактично виконані роботи, належний інженерний захист і готовність інфраструктури до можливих ударів визначатимуть, як область зможе пройти складний зимовий період. Тому зараз важливо усунути проблеми, що гальмують роботи, і не допустити зриву строків", — зазначив співрозмовник у Мінвідновлення.
Ключовим ризиком називають можливі затримки через бюрократію та тривалі експертизи проєктної документації. Хоч уряд дозволив використовувати типові проєкти без повторної експертизи, строки можуть бути зірвані, якщо експертні установи не прискорять свою роботу. Підключення станцій залежить від закупівлі обладнання та швидкості проведення аудитів і авансування витрат.
Чи встигнуть до морозів
Досвід Києва показав, що частину робіт можна виконати значно швидше за стандартні строки. Наприклад, у столиці захист підстанцій будували за три місяці, тоді як у деяких регіонах — до року. Проте успіх реалізації плану на Київщині залежить від ефективності координації між усіма учасниками процесу та готовності ухвалювати нестандартні рішення для подолання бюрократичних перепон. Від цього залежить захист критичних об’єктів та проходження зимового періоду без масштабних перебоїв.