За чотири з половиною роки війни правоохоронні органи України розширили сфери своєї діяльності, зокрема додали розслідування воєнних злочинів і екологічних правопорушень, пов’язаних із підривом дамб та окупацією рекреаційних зон. Про те, як у цих умовах працюють прокурори, на що найчастіше скаржаться громадяни та які питання має Офіс Генерального прокурора до Бюро економічної безпеки (БЕБ), розповів у інтерв’ю РБК-Україна заступник Генпрокурора Максим Крим.
Він наголосив, що наразі під загрозою перебуває представництво інтересів держави в судах через рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційною норму Закону України «Про прокуратуру», що регулює це питання. Парламент має у визначений строк врегулювати повноваження прокуратури, інакше вона може втратити можливість ефективно захищати державні інтереси у різних сферах – від екології до національної безпеки.
Максим Крим назвав екологічні воєнні злочини новим і складним напрямом роботи прокуратури. Зокрема, підрив Каховської дамби та пошкодження заповідника «Асканія-Нова» є ключовими екологічними кейсами. Прокуратура документує шкоду довкіллю, завдану російськими військами, однак розслідування таких злочинів під час активної війни у світі майже не має усталеної практики.
Щодо тиску на бізнес, заступник Генпрокурора визнав, що проблема існує, але її масштаби часто перебільшують. За його словами, платформа «СтопТиск», створена для фіксації випадків тиску, за минулий рік не отримала жодного повідомлення про вимагання грошей. Водночас прокуратура ініціює зміни, які передбачають персональну відповідальність керівників прокуратури за рішення щодо реєстрації кримінальних проваджень проти бізнесу, щоб зменшити безпідставний тиск.
Крим також звернув увагу на те, що Бюро економічної безпеки досі не працює повною мірою, оскільки не має територіальних підрозділів у половині областей, зокрема у великих регіонах. Через це частина роботи з економічних злочинів лягає на прокурорів.
Щодо представництва інтересів держави в судах, заступник Генпрокурора пояснив, що прокурори часто змушені захищати державу через бездіяльність або неналежне виконання обов’язків уповноваженими органами. Він навів приклад із захистом культурної спадщини, коли прокуратура звертається до суду, щоб зобов’язати відповідні органи укласти охоронні договори з пам’ятками. Аналогічна ситуація спостерігається у справах, пов’язаних із землею, лісами, водоймами та державним майном.
Крим також розповів про проблему формальної кваліфікації справ як діяльності організованих груп, що часто призводить до затягування розгляду у судах та сумнівів у якості доказової бази. Він наголосив, що організована група передбачає наявність стійкої структури та спільного плану, а не просто кількох осіб, які скоїли кілька злочинів. Відповідно, прокуратура прагне зробити ці показники більш об’єктивними, аби відображати реальний стан справ.
Максим Крим підкреслив, що прокуратура не боїться брати на себе відповідальність і готова ініціювати законодавчі зміни для покращення захисту бізнесу та державних інтересів. За його словами, результати роботи можна виміряти поверненням незаконно відчужених земель, відновленням порушених прав та скасуванням рішень, що шкодять державі.
Інтерв’ю з Максимом Кримом надає розуміння викликів, з якими стикається прокуратура в умовах війни, та напрямів її реформування для ефективнішого захисту інтересів держави і бізнесу.