В Україні запрацювала система автоматичного стягнення заборгованості. Як повідомляє джерело, до цього механізму вже приєдналися державні банки, а з жовтня планується залучити всі банки країни.

Система передбачає, що банки автоматично здійснюватимуть пошук рахунків осіб, які мають борги, для подальшого стягнення коштів. Це має зробити процес виконання рішень щодо стягнення заборгованості більш ефективним і швидким.

За словами міністра юстиції України Дениса Маслова, розширення Автоматизованої системи виконавчого провадження дозволить не лише знаходити рахунки боржників, а й автоматично арештовувати та списувати кошти для погашення заборгованостей, зокрема за судовими рішеннями та аліментами. Міністр підкреслив, що державні банки вже підключені до системи на добровільній основі та обслуговують більшість банківських операцій у країні, але до жовтня планується підключити всі банки України.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції № 1837/5 від 9 липня 2026 року, нові правила набудуть чинності з 23 жовтня 2026 року одночасно із законом № 4833-IX про цифровізацію виконавчого провадження. Ключова зміна — цифрова система охоплюватиме весь процес: від пошуку активів боржника до фактичного списання коштів і їх перерахування стягувачу.

Оновлення системи також мінімізує людський фактор: після сплати боргу арешти з рахунків і вилучення з Єдиного реєстру боржників відбуватимуться автоматично, тоді як раніше боржникам доводилося чекати дій виконавця. Водночас ключові процесуальні рішення щодо відкриття чи закриття виконавчого провадження залишатимуться за державними та приватними виконавцями — саме вони оцінюватимуть підстави для початку чи завершення провадження.

До електронної взаємодії через Автоматизовану систему виконавчого провадження обов’язково залучатимуться не лише всі банки, а й небанківські постачальники платіжних послуг, емітенти електронних грошей та інші фінансові установи. Це дозволить виконавцям отримувати дані та накладати стягнення не лише на класичні банківські рахунки, а й на електронні гаманці та електронні гроші.

Документообіг (запити, постанови про арешт чи його зняття, платіжні інструкції) здійснюватиметься через захищені API. Інформаційні системи банків та фінансових компаній будуть зобов’язані щогодини перевіряти наявність нових документів від виконавців, а відповідь на запит про рахунки та залишки має надаватися не пізніше ніж протягом однієї години робочого часу.

Автоматизація більше не обмежуватиметься лише арештом коштів: після проходження законних процедур виконавець зможе в кілька кліків сформувати платіжну інструкцію для примусового списання необхідної суми боргу. Робота з електронними грошима також передбачає їх погашення з подальшим перерахуванням коштів на рахунки виконавчої служби або приватного виконавця.

Упровадження такої системи має на меті підвищити рівень виконання судових рішень щодо стягнення боргів та зменшити кількість невиконаних зобов’язань. Водночас автоматичного обміну інформацією про банківські рахунки українців за кордоном поки не передбачено — для цього потрібна додаткова синхронізація законодавства та домовленості з іншими країнами.

Попри автоматизацію, законодавство залишає за громадянами право на захист базових життєвих потреб — не всі кошти боржника підлягатимуть автоматичному стягненню.