З 23 жовтня 2026 року в Україні всі банки та фінансові установи почнуть автоматично взаємодіяти з державними і приватними виконавцями для стягнення боргів із рахунків громадян. Це передбачено законом №4833-IX, який набирає чинності саме цього дня.

Відтепер автоматизований обмін інформацією відбуватиметься через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Як пояснив керуючий партнер адвокатського об'єднання Winner Ігор Ясько, нові правила не створюють новий вид боргу чи право банків самостійно списувати кошти, а переводять вже існуючу процедуру у цифровий формат. "Це не нова схема автоматичного списання боргів і не нова категорія боргів, а цифровізація вже існуючої процедури виконавчого провадження", – зазначив Ясько.

Як працюватиме нова система

Головна зміна — швидкість обробки документів і пошуку рахунків. Раніше обмін інформацією між виконавцем і банком міг тривати довго, а тепер він відбуватиметься електронно через АСВП. Банки та інші установи щогодини перевірятимуть нові документи від виконавців і мають відповідати на запити про рахунки та залишки коштів протягом години робочого часу.

"Банки і система не приймають власних рішень про стягнення. Вони обмінюються інформацією і автоматизують окремі процеси провадження, а процесуальні рішення приймає державний або приватний виконавець", — підкреслив Ясько.

Процедура виглядає так: виконавець надсилає запит, система отримує дані про рахунки, виконавець накладає арешт, банк отримує платіжну інструкцію, і необхідна сума перераховується для погашення боргу. Нові правила поширюються на поточні, депозитні рахунки, електронні гаманці та електронні гроші. Банки та інші фінансові установи мають шість місяців для підключення до системи.

Кого стосуються зміни

Автоматизований механізм застосовуватиметься лише до осіб, щодо яких уже відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документа (наприклад, рішення суду). Сам факт наявності кредиту чи боргу не означає автоматичного списання — для цього потрібне відповідне рішення й відкриття провадження.

Система дозволяє отримувати інформацію про рахунки та залишки, але не дає банкам право самостійно списувати кошти без рішення виконавця.

Гарантії для боржників

Під час воєнного стану фізична особа, на кошти якої накладено арешт, може визначити один поточний рахунок у банку для витрат. Протягом місяця з нього дозволено витрачати суму в межах двох мінімальних зарплат (у 2026 році це 17 294 грн). Це не означає, що на кожному рахунку залишатимуть цю суму — людина самостійно обирає рахунок для витрат.

Закон також містить перелік коштів, на які не можна звертати стягнення: допомога при вагітності та пологах, виплати при народженні чи усиновленні дитини, окремі дитячі виплати, допомога на лікування й поховання, а також низка спеціальних виплат військовослужбовцям.

Після повного погашення боргу та всіх необхідних платежів система формує повідомлення про закриття заборгованості. Це є підставою для виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників і зняття арешту з коштів.

Чи можуть забрати житло через борги

Автоматичний пошук грошей не означає автоматичного вилучення нерухомості. Якщо коштів на рахунках недостатньо, виконавець може застосувати інші заходи, передбачені законом. Для єдиного житла діє окремий захист: стягнення не застосовується, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних зарплат (у 2026 році це 432 350 грн). Винятки — іпотека або відшкодування шкоди, завданої злочином, каліцтвом чи смертю.

Також в Україні розглядають можливість дозволити списання до 100% прострочених кредитів для військових, полонених, зниклих безвісти цивільних, членів їхніх сімей і людей з інвалідністю внаслідок війни. Однак це питання ще потребує доопрацювання, і рішення про "прощення" боргу прийматиме сам банк.