Шеф-редакторка «Новин Донбасу» Юлія Діденко розповіла про наслідки хакерських атак на сайт видання, збереження зв'язку з аудиторією на окупованих територіях та роль медіа у подоланні суспільних розмежувань. За її словами, після масштабної кібератаки у березні редакція не лише відновлює сайт і архіви, а й впроваджує нову систему кіберзахисту.

Для протидії атакам команда перейшла на Wordpress, залучила окрему компанію для захисту від кіберзагроз та експертів із Цифролаби, які допомогли виявити вразливості. Також редакція подалася на програму Galileo від Cloudflare, що безкоштовно захищає вразливі сайти від DDoS-атак. Діденко зазначає, що оновлюється і політика кібербезпеки, а нові атаки вдається оперативно нейтралізувати.

Архів старого сайту був суттєво пошкоджений, але за 2025–2026 і частково 2024 рік його вдалося відновити. Проблеми залишаються із зображеннями та старішими матеріалами, для відновлення яких редакція шукає додаткове фінансування, зокрема від «Репортерів без кордонів».

Діденко підкреслює, що відстежити трафік з окупованих територій складно через використання VPN, але частина відвідувань маркується як Донецьк, Луганськ чи Мелітополь. Найбільш помітний трафік з окупації — у TikTok (7–20% від загального), а також через телеграм-бот, куди надходять анонімні звернення, зокрема прохання про допомогу з виїздом. Як зазначає Діденко, «кожен день бачу Донецьк» у гугл-аналітиці.

«Кожен раз у таких ситуаціях розумієш, що реально допомагаєш комусь, можливо, повністю змінити своє життя чи навіть урятувати його», — сказала Юлія Діденко.

Контент для окупованих територій не розділяється окремо, але редакція фокусується на темах, що хвилюють як тих, хто залишився, так і тих, хто виїхав. Найефективнішими каналами для поширення інформації залишаються телеграм і TikTok, хоча частина аудиторії присутня і на Facebook. З огляду на ризики для читачів в окупації, редакція не відмовляється від російськомовної версії сайту та відео, а також впроваджує дублювання звукових доріжок на YouTube. Діденко наголошує, що для підтримки зв'язку з людьми на окупованих територіях потрібні додаткові технологічні рішення та підтримка держави й донорів.