Цими днями відзначають 120 років від дня народження Єжи Ґедройця — польського політика, видавця та редактора, який послідовно виступав за польсько-українське примирення і незалежність України. У Польщі 2026-й оголошений роком цієї видатної постаті, що належить до найвпливовіших інтелектуалів ХХ століття.

Ґедройць став відомим насамперед як засновник і редактор журналу «Культура», який почав виходити у 1947 році у Франції. Цей часопис був не просто виданням, а інтелектуальним центром, що зберігав польську культуру в часи комунізму та формував у міжвоєнного покоління прагнення до свободи і розуміння мирного співіснування націй у Європі. Редакція «Культури» стала автором засад зовнішньої політики незалежної Польщі після перемоги ідей «Солідарності» у 1989 році, а також форумом для емігрантських авторів, друкуючи твори, заборонені комуністичною цензурою, зокрема «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина.

Ґедройць активно підтримував публікацію праць провідних українських інтелектуалів і дисидентів, серед яких були Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Борис Левицький та інші. Він збирав інформацію про переслідування українських діячів і поширював її на Заході. Водночас редактор не оминав гострих тем, таких як Волинська трагедія чи операція «Вісла», наголошуючи на спільному ворогові – Москві.

Народився Єжи Ґедройць 27 липня 1906 року в Мінську. Через буремні події родина змушена була переїжджати до Москви, Петербурга, а згодом до Польщі. Він навчався у Варшавському університеті, де вивчав історію і право, відвідував семінар українського історика Мирона Кордуби, що зблизило його з українською культурою. У 1941 році добровольцем вступив до війська генерала Андерса, брав участь у битві під Монте-Кассіно.

Після війни Ґедройць заснував у Римі «Літературний інститут», який пізніше переїхав до Франції. Він організував таємне отримання текстів самвидаву з СРСР і координував їх переклад на польську, французьку та англійську мови. Його доктрина ULB (Україна, Литва, Білорусь) закликала Польщу визнати втрату східних земель, підтримати незалежність сусідніх держав і відмовитися від імперських амбіцій.

У 1994 році польська держава присудила Ґедройцю орден Білого Орла, але він відмовився від нагороди на знак протесту проти політичного курсу влади та дотримання особистих принципів. Помер Єжи Ґедройць 14 вересня 2000 року. На його честь одна з вулиць Києва названа його іменем.

Про це повідомляє Сергій Шевчук, політик, публіцист і громадський діяч.