Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Іванків Станишівської громади на Житомирщині існує понад 230 років і є однією з найстаріших пам’яток регіону. Храм збудували у 1793 році, і він зберіг унікальні мистецькі реліквії та загадковий родинний склеп.

Церкву спорудили за проєктом польського архітектора Антонія Слонєвського на кошти землевласника Павла Борейка та його дружини. Спочатку це був греко-католицький храм, але через переслідування греко-католиків його закрили. Пізніше будівля слугувала римо-католицьким костелом, доки після польських повстань російська влада не закрила і його. Майже 35 років церква стояла зачиненою, а у 1897 році її освятили вже як православний храм Різдва Пресвятої Богородиці. За понад два століття будівля змінила кілька конфесій і збереглася до сьогодні.

Однією з головних цінностей храму є оригінальні стінописи кінця 18 століття, створені австрійським художником і ченцем Йозефом Прахтелем у техніці альфреско. Над центральним входом зображена біблійна сцена вигнання торговців із храму. Під час Другої світової війни церквою опікувалися німецькі окупанти, а за радянської влади будівлю використовували як зерносховище, конюшню та майстерню. Тоді частину розписів замалювали, а родинний склеп під храмом розграбували.

Під час реставрації художники з Національного заповідника "Софія Київська" виявили під шаром синьої фарби добре збережені старовинні зображення. Особливою святинею є копія Почаївської ікони Божої Матері 17 століття, виконана у техніці феретрон з двостороннім зображенням — на звороті образ святого Даниїла. За словами житомирського краєзнавця Сергія Собчука, це одна з найцінніших ікон храму. Загалом тут зберігається понад 40 ікон різних стилів і напрямів християнського мистецтва.

Храм приховує й інші таємниці. В архівах збереглася легенда про появу Почаївської ікони в Іванкові, пов’язана зі сліпим чоловіком із Києва, який після ночівлі біля джерела прозрів і знайшов ікону. Родинний склеп 18 століття під храмом має три відгалуження і чотири окремі приміщення, але документальних свідчень про похованих там немає. Під час будівельних робіт біля церкви знайшли численні людські останки, поруч із якими встановили хрести різних конфесій.

Нині церква Різдва Пресвятої Богородиці є пам’яткою місцевого значення. Після переходу до Православної церкви України у 2022 році храм поступово відновлюють. Завдяки благодійникам тривають реставраційні роботи: відновлюють фронтон над головним входом і встановили новий мідний купол, повідомив краєзнавець Сергій Собчук.