Фокус проаналізував склад російських ракет і дронів, з’ясувавши, що більшість електронних компонентів у них — від виробників зі США, Європи та Азії. Зокрема, у крилатій ракеті Х-101 частка американських виробників становить 83,3%. Попри попередні санкції, іноземна електроніка продовжує потрапляти до російської зброї, яку використовують для ударів по Україні.

Сьогодні, 7 жовтня, посли країн ЄС мають розглянути масштабне розширення санкційних списків проти Росії, що стосується близько 1650 нових включень. Більшість із них — підприємства та особи, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, з акцентом на виробників ракет. Якщо пропозицію погодять, остаточне рішення ухвалять міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня. Це може стати найбільшим одноразовим поповненням санкційних списків від початку повномасштабної війни, однак обмеження ще не набули чинності.

Які компоненти використовують у російських ракетах

За даними Головного управління розвідки МО України, у ракетах і дронах РФ використовують компоненти таких країн:

  • США (наприклад, Intel, Xilinx, Texas Instruments, Analog Devices)
  • Китай (перетворювачі напруги, підробки американських чипів)
  • Японія (процесори Renesas)
  • Швейцарія (STMicroelectronics)
  • Нідерланди, Тайвань, Німеччина, Білорусь, Велика Британія

Для дрона "Герань-4" американські виробники становлять 47,3% компонентів, китайські — 16,2%, швейцарські — 13,5%. У балістичній ракеті "Іскандер-М" частка американських виробників — 52,5%, російських — 21,5%.

Чому санкції не перекривають постачання

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснює, що ефект від нових обмежень буде поступовим, оскільки російські підприємства мають запаси компонентів. За його словами, санкції ускладнюють доступ до фінансів і контрагентів, роблять закупівлі дорожчими та складнішими, але РФ намагається обходити обмеження через посередників і треті країни.

"Через санкції ви або втрачаєте можливість купити певні товари, або платите за них три ціни, а отже — купуєте менше. Ефект накопичується поступово. Його буде видно в міру вичерпання запасів компонентів, і насамперед у виробничих показниках", — зазначає Власюк.

Він наголошує, що Росія активно шукає нові маршрути постачання, а для високоточних систем заміна західної електроніки залишається проблемною. Зростає частка китайських підробок американських чипів, що негативно впливає на точність і надійність російської зброї.

Що може змінити ситуацію

Власюк вважає, що для ефективного впливу потрібен системний контроль за реекспортом, відповідальність за перевірку кінцевого користувача та швидка синхронізація санкцій між партнерами. Він пропонує переходити від точкових до системних санкцій, щоб зробити обхід обмежень економічно невигідним для РФ. Оцінювати ефективність заходів, за його словами, слід за сукупністю показників: динамікою виробництва, змінами у складі компонентів, використанням запасів і логістикою постачань.