Збірна СРСР не поїхала на чемпіонат світу з футболу 1974 року в ФРН через відмову зіграти матч-відповідь у Чилі після військового перевороту.
У відбірковому турнірі до чемпіонату світу 1974 року радянська команда посіла перше місце у дев’ятій групі, обігравши Францію та Ірландію. За регламентом переможець групи мав зіграти плей-оф із командою Чилі, яка виграла третю групу відбору Південної Америки. Перший матч між СРСР і Чилі у Москві завершився внічию 0:0.
Другий матч мав відбутися в Сантьяго, але в вересні 1973 року в Чилі стався військовий переворот, унаслідок якого до влади прийшов генерал Аугусто Піночет. Після цього національний стадіон у Сантьяго використовувався як місце утримання політичних в’язнів. Федерація футболу СРСР вимагала перенести матч у нейтральну країну, однак ФІФА направила до Чилі комісію, яка дійшла висновку, що проведення гри можливе.
Через це радянська федерація відмовилася відправляти команду на матч у Чилі. ФІФА зарахувала збірній СРСР технічну поразку, через що команда не потрапила до фінального турніру чемпіонату світу 1974 року.
У складі збірної СРСР виступали гравці київського «Динамо» — Євген Рудаков, Михайло Фоменко, Віктор Колотов, Олег Блохін, Володимир Мунтян і Анатолій Пузач, а також футболісти «Зорі» з Ворошиловграда — Олександр Семенов, Володимир Онищенко, Юрій Єлісєєв і Володимир Кузнецов.
Чемпіоном світу того року стала збірна ФРН, яка у фіналі на мюнхенському Олімпійському стадіоні перемогла Нідерланди з рахунком 2:1. Матч за третє місце виграла Польща, здолавши Бразилію 1:0. Найкращими гравцями турніру визнали капітанів Нідерландів Йохана Кройфа та ФРН Франца Беккенбауера, а найкращим бомбардиром став Гжегож Лято з Польщі, який забив сім голів.
Інформація подана за матеріалами obozrevatel.com.