Виробники оборонної техніки та військові активно працюють над створенням ефективних систем зворотного зв’язку та сервісного обслуговування, щоб швидко реагувати на потреби фронту. Цю тему обговорювали під час заходу Brave1 Advantage наприкінці червня.

Керівник напрямку БпЛА оборонного кластеру Brave1 Денис Логвиненко наголосив, що зробити продукт — це лише частина роботи. Виробники мають навчитися не лише продавати, а й забезпечувати сервіс і підтримку. Він зазначив: "Є люди, які мислять суто продуктом ‘Я зробив і держава має купити його та розказати, як спілкуватись з військовими’, але цього недостатньо". Заступник командира з розвитку безпілотних систем у Lasar's Group Юрій Фенікс додав, що деякі виробники не враховують реальні бойові умови, у яких військові мають працювати швидко і мобільно, а не в комфортних лабораторних умовах.

Денис Логвиненко підкреслив, що виробники зацікавлені тримати руку на пульсі своїх розробок і вчасно трансформувати їх відповідно до змін на фронті. Водночас, як повідомив керівник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, держава поки не встановлює вимог щодо сервісного обслуговування у контрактах. "Сервіс оцінює передусім замовник. Якщо у виробника розвинений сервіс не тільки технічної компоненти, а й клієнтського досвіду, саме таких і обирають", — пояснив він. В Агенції є підрозділ, що працює зі зверненнями та скаргами, але наразі санкцій за відсутність сервісу немає.

Для покращення взаємодії військові створюють власні кластери та центри інновацій. Наприклад, Третій армійський корпус запустив кластер AB3.Tech для тестування та вдосконалення технологій під фронтові вимоги. Сьомий корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ має Центр інновацій та технологій, який допомагає систематизувати впровадження новинок і розвантажити майстерні бригад. Українська рада зброярів запустила військовий трек для формулювання потреб, пошуку рішень і збору зворотного зв’язку.

Окремі виробники також розвивають сервісні центри у прифронтових містах. Компанія Vyriy Industries створила мережу хабів для онлайн- та офлайн-підтримки військових і ремонту техніки. Керівник технічної підтримки Сергій Радкевич розповів, що одним із найпоширеніших запитів є оновлення або заміна систем керування. DevDroid має сервісну екосистему з навчання, цілодобової підтримки та ремонту, де працює близько 20 фахівців. Вони обробляють 200-500 звернень щомісяця, понад 80% з яких вирішують дистанційно.

Німецька Quantum Systems також підтримує користувачів в Україні окремими командами. Вони забезпечують ремонт будь-якого рівня складності, модернізацію та доукомплектування засобів. Комунікація з пілотами проходить на кількох рівнях, а фахівці проходять навчання разом із військовими. Зворотний зв’язок збирають через щоденні звернення, опитування і зустрічі, що дозволяє оперативно впроваджувати новації, як-от маскування для антенних трекерів.

Військові підрозділи також будують власні системи зворотного зв’язку. Lasar's Group, наприклад, створила важкий дрон-бомбер під конкретні задачі, використовуючи спеціальне програмне забезпечення для швидкого фідбеку. Юрій Фенікс пояснив: "Коли в пілота виникають якісь нюанси, він в системі це відображає, або напряму може відправити інформацію інженеру, представнику виробника, який доєднується в процесі. І якщо це якась нескладна штука, її можна виправити дистанційно". Оновлення тестують на обмеженій кількості дронів, і лише після успішного відкату впроваджують у серію.

Подібний досвід мають і інші проєкти, наприклад, дрон «Павук Допхіна», створений військовими інженерами 3-ї окремої штурмової бригади та компанією Omnitech. Нещодавно Міноборони надало вітчизняним виробникам доступ до ліцензування військових розробок, що створені у межах оборонного відомства, серед яких безпілотники, системи зв’язку та керування.

Джерело: LB.ua