Європейський Союз повернувся до обговорення питання використання заморожених російських активів для фінансування України на тлі заяв Києва про дефіцит оборонного бюджету у 2026 році на рівні 27 млрд доларів. Про це повідомляють автори Тетяна Висоцька та Сергій Сидоренко у матеріалі для "Європейської правди".

Після того, як у грудні 2025 року лідери ЄС відмовилися від ідеї "репараційної позики" під заморожені російські активи, питання їх використання вважалося закритим. Тоді ЄС вирішив самостійно залучити 90 млрд євро на фінансових ринках під гарантії спільного бюджету, щоб надати ці кошти Україні у 2026-2027 роках. Формально це кредит, але його повернення очікується лише після виплати Росією репарацій, що виглядає малоймовірним.

Однак вже через вісім місяців тема російських активів знову стала актуальною. Київ активізував переговори, особливо з Бельгією, яка минулого року заблокувала використання цих коштів. Згодом Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща закликали відновити роботу над цим питанням, оприлюднивши спільний лист.

Вирішальним чинником стала інформація про гостру нестачу фінансування для української оборони. За даними джерела, у ЄС заморожено близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, з яких приблизно 180 млрд євро зберігає брюссельський депозитарій Euroclear. Бельгія вважає несправедливим, що основний юридичний і фінансовий ризик лягає саме на неї.

У європейському експертному середовищі обговорюють нову юридичну конструкцію: перенести російські активи з Euroclear до установи під контролем ЄС. Це дозволить розподілити юридичну відповідальність на рівень усього Союзу, а не окремої країни. Однак, як зазначають у ЄС, наразі це лише концепція, а не готовий план. Для переходу до практичних кроків необхідна чітка оцінка фінансових потреб України з боку Єврокомісії та МВФ.

"У кулуарних розмовах у Брюсселі використання російських активів на фінансування України більше не вважають темою, остаточно закритою 'грудневим компромісом'", — йдеться у статті.

Детальніше про нову ідею та її перспективи — у матеріалі Тетяни Висоцької та Сергія Сидоренка.