У серпні російські ракетні удари знищили розподільчий комплекс Rozetka у Броварах, а також пошкодили склади та об'єкти ще близько десяти великих компаній на Київщині, серед яких "Епіцентр", "Нова пошта", NOVUS та інші. Через кілька тижнів атаки дісталися й фармацевтичних складів і заводів у передмістях столиці.

За даними матеріалу, найбільше постраждали не лише відомі компанії, а й сотні менших фірм, чиї товари або виробничі потужності опинилися під завалами. Для багатьох із них це означає втрату можливості продавати продукцію, виконувати кредитні зобов'язання та сплачувати податки. Страхування не покриває воєнних ризиків, а урядові компенсації поки що залишаються лише у планах, тоді як фінансові зобов'язання залишаються актуальними.

Передумови

В українському законодавстві діє інструмент превентивної реструктуризації, запроваджений понад півтора року тому. Він дозволяє життєздатному бізнесу домовитися з кредиторами під захистом суду, не доводячи справу до банкрутства. Процедура діє з 1 січня 2025 року відповідно до Закону № 3985-IX, який імплементує Директиву ЄС 2019/1023. Відкриття процедури можливе ще до виникнення прострочення — достатньо загрози неплатоспроможності, наприклад, через знищення складу чи виробничого цеху.

Головна відмінність від класичного банкрутства полягає в тому, що керівництво компанії зберігає контроль над бізнесом, а адміністратор лише консультує та наглядає. Кредитори голосують за план реструктуризації, який затверджує суд. Для мікро- та малого бізнесу передбачена типова форма плану, а строки процедури обмежені — до шести місяців, максимум дванадцяти з продовженням.

Практика застосування

Серед прикладів застосування інструменту — Харківський тракторний завод, Черкаська та Сумська ТЕЦ, а також Дарницька ТЕЦ у Києві, яка постраждала від російських ударів. У цих випадках підприємства змогли погодити з кредиторами плани погашення боргів, уникнути ліквідації та зберегти робочі місця. Водночас є й негативний досвід: план Дніпровського металургійного заводу був скасований Верховним Судом через відсутність реальних джерел погашення боргу.

"Головна відмінність від банкрутства — кермо лишається в руках бізнесу."

Переваги для бізнесу і бюджету

Відкриття процедури превентивної реструктуризації дає компанії час: автоматично зупиняється нарахування штрафів і пені, а банк не може забрати заставлене обладнання. Контракти зберігаються, а кредитори не можуть вимагати дострокового повернення боргу лише через відкриття процедури. План реструктуризації може передбачати розстрочення, списання частини боргу чи штрафів, обмін боргу на частку, продаж майна або релокацію виробництва. Держава отримує поточні податки від працюючої компанії, повернення старих боргів за графіком і збережені робочі місця без додаткових бюджетних витрат.

Обмеження та перспективи

Превентивна реструктуризація підходить лише для життєздатного бізнесу, що переживає тимчасовий шок. Вона вимагає прозорості, дисципліни та реалістичного плану. Для підприємств, які не можуть відновити діяльність, готується інший інструмент — спрощене банкрутство для малого бізнесу, що передбачає ліквідацію.

Постраждалим компаніям рекомендують діяти швидко, щоб скористатися можливостями реструктуризації та уникнути втрати бізнесу через банкрутство.