Україна ухвалила закон про лобізм і запустила Реєстр прозорості Національного агентства з питань запобігання корупції, заклавши правову основу для взаємодії бізнесу та влади. Проте, як показує досвід США та Європи, лише реєстрація лобістів не гарантує повної прозорості чи ефективності державної політики, повідомляє РБК-Україна.
Американська та європейська моделі регулювання лобізму суттєво різняться. У США головний акцент робиться на тому, щоб зробити вплив бізнесу на владу максимально видимим. Федеральний закон Lobbying Disclosure Act зобов’язує лобістів реєструватися, розкривати інформацію про клієнтів, питання, над якими працюють, залучених фахівців і фінансові показники. Окремо діє режим для іноземних агентів (FARA). Водночас лобізм відмежовано від фінансування виборчих кампаній, а діяльність політичних комітетів контролюється окремо. Така система дозволяє суспільству бачити, хто і як впливає на політику, але не усуває нерівності ресурсів між великими компаніями та меншими організаціями.
У Європейському Союзі немає єдиного закону про лобізм, але діє EU Transparency Register, який фіксує організації та осіб, що намагаються впливати на політику ЄС. Реєстрація є обов’язковою для певних видів взаємодії з інституціями ЄС. Особливість європейського підходу — залучення всіх зацікавлених сторін до формування політики ще на ранніх етапах через публічні консультації та експертні групи. Це дозволяє враховувати різні позиції ще до появи остаточного тексту регулювання.
Національні моделі в країнах ЄС також різняться. У Франції реєстр лобістів контролює Вищий орган з прозорості громадського життя, у Німеччині діє обов’язковий Lobbyregister при Бундестазі та уряді, а в Ірландії лобістська діяльність регулюється окремим законом із регулярним розкриттям інформації про контакти з посадовцями. Як підкреслює РБК-Україна, ефективність реєстру залежить не від кількості записів, а від того, які саме контакти фіксуються, які дані розкриваються і як контролюється їхня достовірність.
"Нове законодавство дає щось принципово важливе: воно переводить нашу участь у діалозі з владою з режиму 'реагування на факт' у режим 'постійної присутності'. Позиція ритейлу перестає бути просто листом, зверненням чи петицією, а набуває офіційного статусу", — зазначив Сергій Ковтун, заступник директора юридичного департаменту мережі магазинів EVA та EVA.UA.
Ще одним викликом для розвинених систем є так звані "обертові двері" — коли колишні чиновники переходять у бізнес чи лобістські структури. Це створює ризики прихованого впливу та конфлікту інтересів. Для України важливо чітко розмежувати лобізм, GR (government relations) та адвокацію, щоб нові правила не стали надмірним тягарем для громадського сектору, але й не залишили лазівок для прихованого комерційного впливу.
Українська модель має поєднувати прозорість із якістю нормотворення: ранні консультації, оцінку регуляторного впливу, контроль конфлікту інтересів і повний цифровий слід. Легалізація лобізму — лише перший крок до реальної реформи державної політики.