Кремль розглядає можливість мобілізації до 500 тисяч нових солдатів після парламентських виборів у Росії у вересні 2023 року, що може суттєво змінити хід війни в Україні.

Часткова мобілізація, оголошена Володимиром Путіним у вересні 2022 року, офіційно не скасовувалась, але трималась у тиші, щоб уникнути паніки. За даними російського опозиційного видання "Верстка", Кремль може запровадити воєнний стан для запобігання громадським заворушенням та посилити обмеження для населення. Президент України Володимир Зеленський заявив, що після виборів у Держдуму Росії може бути мобілізовано від 300 до 500 тисяч військових, що свідчить про намір Путіна продовжувати війну будь-якою ціною.

За словами Джона Гарді, заступника директора програми Росії у Фонді захисту демократій (FDD), подальша мобілізація допоможе Росії затягнути війну, але навряд чи кардинально змінить її результат. Водночас Юрій Бойчко, керівник організації "Надія для України", що підтримує прифронтові громади, вказує, що значна кількість новобранців дозволить Москві вести війну на виснаження, компенсувати великі втрати на фронті та укріпити оборону проти майбутніх контрнаступів.

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв спростував близькість мобілізації, заявивши, що у першій половині року 200 тисяч добровольців підписали контракти зі збройними силами. Проте Кремль готується до масштабнішої мобілізації: закон, підписаний Путіним у листопаді 2025 року, змінює порядок призову на цілорічний цикл замість піврічного, що полегшить виклик призовників і резервістів. Система мобілізації стала цифровою та автоматизованою з контролем пересування та військових реєстраційних даних.

Вибори до Держдуми 18-20 вересня будуть використані Кремлем для легітимації посилення мілітаризації суспільства у довготривалій війні. За словами Гарді, мобілізація свідчитиме про визнання Путіним програшної траєкторії війни, але водночас про намір загострити конфлікт. Вона може спричинити масовий виїзд росіян за кордон і внутрішні протести, яких Кремль прагне уникнути, застосовуючи нові законодавчі обмеження.

Аналітик Георгі Ревішвілі підкреслює, що без мобілізації Росія не зможе сформувати нові ударні підрозділи для масштабних наступальних операцій. Водночас економічні труднощі, високі втрати та удари України по критичній інфраструктурі створюють додатковий тиск на Кремль. Росія також зіткнеться з проблемами у підготовці, оснащенні та командуванні нових військових, що може призвести до високих втрат без оперативних проривів.

Опозиційний активіст Михайло Ходорковський вважає, що новобранців відправлятимуть на фронт майже без підготовки, використовуючи їх як "гарматне м’ясо" для підтримки професійних підрозділів. За його словами, це не змінить стратегічних результатів, а лише збільшить щомісячні втрати з 30 до 50 тисяч осіб. Також нова хвиля мобілізації вимагатиме посилення контролю за виїздом з країни, щоб утримати кваліфікованих працівників і спеціалістів.

Юрій Бойчко додає, що хоч масовий призов не гарантує значних територіальних здобутків для Росії, він змушує Україну витрачати великі ресурси та ще більше покладатися на західну точну артилерію, безпілотники і системи ППО для стримування чисельної переваги ворога.

Newsweek звертався до Кремля за коментарями, але офіційних заяв поки немає.