Керівник безпекових програм Центру Глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук пояснив відмінності між ударами України по російських об’єктах і відповідними ударами РФ по українській інфраструктурі. Свою думку він висловив у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.

За словами Лакійчука, українські удари по російських нафтопереробних заводах мають чітку військово-економічну мету — послабити здатність Росії фінансувати війну, зупинити логістичні процеси та вплинути на роботу військово-промислового комплексу. "Мета — зупинити нафтопереробку, зупинити їхню логістику, зупинити поповнення російського бюджету, воєнного бюджету, воєнно-промислового комплексу", — пояснив він.

Водночас, за словами експерта, росіяни у відповідь атакують українські об’єкти, які не мають аналогічного значення для ведення війни. "Росіяни у відповідь б'ють по нашим автозаправних станціях. Начебто такий певний аналог, але справа в тому, що у нас це не грає тої ролі, яку вона відіграє в Росії. Те саме і у як на мене, по Новій пошті, по Розетці, тощо", — додав Лакійчук.

Він також прокоментував удари РФ по логістичних компаніях, зокрема по складах "Нової пошти" та Rozetka. За його словами, росіяни намагаються повторити українську тактику на власній території, але не враховують відмінності між військовою та цивільною логістикою двох країн. "У росіян по-іншому побудована військова логістика. Після розпаду Радянського Союзу в них з одного боку зберігся традиційний радянський ланцюг військово-тилового забезпечення, але вони в нього вбудували ланки цивільні для корупції... І цими гнилими ланками якраз і є логістичні хаби типу Wildberries. Вони дивляться на наші успіхи і намагаються зворотньо це здійснити. А що там у українців? У українців є Нова Пошта, у українців є Розетка, тощо. Але тої функції, яку виконують подібні структури в російській військовій логістиці, ні Нова Пошта, ні Розетка не відіграють", — зазначив він.

Лакійчук підкреслив, що удари по українських логістичних компаніях — це фактично атаки по цивільній інфраструктурі, які не мають реального військового значення. "Фактично це удари по цивільній інфраструктурі. Можна її назвати логістичною, але це цивільний обмін товарами. Жодним реальним відповідником їх назвати не можна", — пояснив експерт.

Він також зауважив, що Росія шукатиме в Україні об’єкти, удари по яких справді вплинуть на обороноздатність країни. "Якщо вони знайдуть нашу якусь больову точку, реальну бойову точку, то вони будуть довбати в неї послідовно. Пригадайте локдаун енергетичний, локдаун з теплоенергетики, зимову заморозку України. Росіяни знайшли больову точку і послідовно на неї наносять удари з метою примусити цивільне населення в тилу до капітуляції", — резюмував Павло Лакійчук.

У ніч на 16 червня Сили оборони України завдали першого удару по складу Wildberries в Електросталі, одночасно вражаючи Московський нафтопереробний завод та інші об’єкти. Загальні збитки компанії після цих ударів оцінювали у понад 100 млрд рублів, пізніше вони перевищили 180 млрд рублів — це більше за річні бюджети 53 регіонів Росії.

22 липня безпілотники атакували склади Wildberries в окупованому Сімферополі та під Санкт-Петербургом. Після ударів Wildberries прибрав з пошуку військовий тег, ухиляється від повних компенсацій продавцям і терміново перебудовує логістику.

У серпні Сили оборони продовжили удари по російській інфраструктурі: 1 серпня безпілотники уразили три нафтопереробні заводи у Башкортостані, а також радіолокаційні станції в Краснодарському краї. У ніч на 2 серпня під ударом опинилися логістичний комплекс Wildberries у Самарській області, нафтопереробний завод у Саратові та аеродром стратегічної авіації "Енгельс". У ніч на 3 серпня безпілотники атакували логістичний центр Wildberries у Володимирській області та університет у Білгороді, де розробляли та тестували безпілотники.