Українська металургія вперше за сто років повністю зупинила виплавку сталі через масовані російські атаки на підприємства. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Водовиз.

За його словами, у вересні була тижнева пауза, коли в Україні не виплавили жодної тонни сталі. Водовиз підкреслив, що всі заводи зазнали руйнувань, по деяких об'єктах удари завдавалися неодноразово, є загиблі серед працівників. «Сьогодні ми зупинені», — сказав він.

Відновлення галузі потребує колосальних інвестицій. Як зазначають у «Метінвесті», лише для запуску однієї доменної печі на «Запоріжсталі» після обстрілів потрібно щонайменше 50 мільйонів доларів, тоді як вартість самої печі оцінюється у 500 мільйонів доларів. Загалом, за оцінками компанії, відновлення української металургії обійдеться у мільярди доларів.

Водовиз наголосив, що чинні державні програми підтримки не відповідають масштабам проблем великої промисловості — більшість інструментів орієнтовані на малий і середній бізнес і передбачають значно менші обсяги фінансування. У «Метінвесті» проаналізували близько 15 державних програм, але жодна з них не покриває реальних потреб великих підприємств. Зокрема, компанія подалася на програму «Точка опори», яка компенсує частину зарплат під час простою, але її загальний бюджет — лише 1 млрд грн на всю країну, чого недостатньо для великих роботодавців.

Від чого залежить відновлення виробництва

Водовиз зазначив, що рішення про відновлення виробництва залежить від трьох ключових факторів:

  • інтенсивності російських атак;
  • блокади портів;
  • умов доступу на ринок ЄС.

Додатковий тиск створюють CBAM (вуглецевий податок ЄС) і скорочені квоти на імпорт української сталі до Євросоюзу. «Рішення цих проблем дасть відповідь на те, ми прямо зараз запускаємося чи ні», — сказав Водовиз.

«Ситуація в економіці надзвичайна. Не можна жити в надзвичайній ситуації і приймати традиційні рішення»,

— наголосив керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест».

Очікування від держави

У компанії підкреслили, що великий бізнес не просить прямих дотацій чи грантів, а очікує зрозумілого плану дій. «Ми не просимо державу нас фінансувати або давати гранти. Ми хочемо працювати на рівних умовах... Сьогодні бізнесу важливо, щоб держава не створювала нових бар'єрів і не збільшувала податкове навантаження», — заявив Водовиз.

Він також позитивно оцінив запуск програм страхування воєнних ризиків, які можуть знизити вартість страхування та логістики. Однак головною проблемою залишається відсутність системної стратегії підтримки великих промислових компаній. «Державі потрібен окремий план для великої промисловості, який врахує масштаби руйнувань, потребу у відновленні виробництва, дорогу логістику та обмежений доступ до зовнішніх ринків», — підсумував Водовиз.