Військовий еколог Валентин Щербина, віцепрезидент Асоціації професіоналів довкілля з військової екології та відновлення екосистем, заявив, що бойові дії на сході України призводять до серйозних проблем із водопостачанням, особливо у прифронтових громадах.
За словами Щербини, війна руйнує не лише інфраструктуру — водогони, насосні станції, каналізацію — а й природні шляхи руху води. Він наголосив, що безпечна вода починається з ландшафту: "Де стік, де вирва, де зруйнована каналізація, куди пішов дощ після прильоту. Якщо цей шлях зламався, ні криниця, ні труба самі по собі не врятують, бо водопровід — це лише кінець ланцюга".
Особливо гострою проблемою на Донеччині експерт назвав забруднення підземних вод шахтними водами. Через припинення відкачування, забруднена вода потрапляє до водоносних горизонтів і поширюється далеко за межі місць, де виникла проблема. Щербина підкреслив, що ці води не зупиняються на лінії фронту: "Забруднені води вже у підземних водоносних горизонтах, вони пішли по пластах. Вони не знають лінії фронту, не розуміють лінії розмежування. Є природний ухил з території Донецького кряжа в бік Дніпра".
Він застеріг, що забруднення з окупованих територій може потрапити до горизонтів, які використовуються для питного водопостачання. Україна не має доступу до частини цих територій, тому не може зупинити або обмежити потрапляння шахтних вод. "Це екологічна катастрофа, наслідки якої ми будемо відчувати ще довго. Це не вирок, але вже зараз потрібно думати, яким буде питне водопостачання цих регіонів після деокупації", — підкреслив Щербина.
"Вода, яка місяць тому була безпечною, внаслідок прильоту чи падіння КАБа вже може стати небезпечною. Тому її потрібно регулярно перевіряти",
— підсумував експерт, звертаючи увагу на ризики використання криниць у прифронтових районах.
Як повідомив також завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. Івана Франка Василь Дяків, "питна вода стає дефіцитним ресурсом" і вже зараз потрібно вчитись її заощаджувати.